У ТЕРНОПОЛІ – ПРЕМ'ЄРА ВИСТАВИ «ІСУС – СИН БОГА ЖИВОГО»

Прем'єрою містерії «Ісус – Син Бога Живого» за п’єсою Василя Босовича у постановці народного артиста України Федора Стригуна 10 вересня 2023 року Тернопільський академічний український драматичний театр ім. Т. Шевченка відкрив свій новий 94-ий театральний сезон. Прем’єрні покази відбудуться також 13, 14, 17, 20, 21 і 24 вересня.

У виставі задіяний практично весь колектив театру. Роль Ісуса виконує актор Євген Лацік. Репетиції тривали понад півтора місяця.

• У нас із Федором Стригуном давно була домовленість про те, що він в Тернополі має ставити виставу «Ой не ходи Грицю», але завжди були якісь перешкоди, – розповідає  директор-художній керівник Тернопільського драмтеатру, заслужений артист України Борис Репка. – Проте побачивши апостола нинішнього часу – воїна з цигаркою, якого розстріляли за слова «Слава Україні!», ми вирішили, що на часі саме вистава про Ісуса. Її ми хочемо грати у всі пам’ятні дні.

Режисер-постановник вистави – лауреат Національної премії ім. Тараса Шевченка, академік Національної академії мистецтв України, народний артист України Федір Стригун розповів, що  поставити п’єсу про Месію було його мрією.

• Відколи я став художнім керівником театру імені Марії Заньковецької, відтоді постійно шукав позитивного героя, – зазначив Федір Стригун. – Одного разу я зайшов в  магазин і побачив синеньку книжку, автор якої Гегель. У ній прочитав про життя Ісуса Христа. До цього часу я відносився до нього, як до легенди, хоча змалку ходив до церкви. Після прочитання раптом збагнув, що це не легенда, а правда, причому велика правда, про яку нам не казали. Згодом я зустрів Василя Босовича, який написав декілька п’єс, котрі я поставив у театрі, – «Данило Галицький», «Олекса Довбуш», продовжуючи шукати позитивного героя.

Одного дня до Федора Стригуна прийшов молодий артист Тарас Жирко, режисер подивився на нього і зразу ж звернувся до Василя Босовича, щоби той написав п’єсу про Ісуса.

• Ми два роки ходили, говорили, але у Василя нічого не виходило, – констатує. – Тоді він пішов до церкви, помолився Матері Божій, сказав, що не хоче ніяких грошей, але щиро попросив допомогти написати п’єсу про Ісуса. Через тиждень до мене прийшов Василь із готовою п’єсою. На моє запитання, як йому це вдалося, відповів, що Богородиця йому допомогла, бо раптом в нього в голові виник сюжет і дійові особи. Актори боялися грати цю виставу. Але владика Володимир Стернюк дав своє благословення на нашу роботу і нам стало легко. Я раптом збагнув, що Біблія – це книга книг, що не може бути хороших творів, якщо автор не знає Біблії. Її не можна прочитати, її треба просто читати все життя. Я знав, що вистава матиме успіх, бо дуже багато фільмів зняли на біблійні сюжети. Мене у виставі цікавило одне – дорога до віри, до Бога. І раптом мені приснився такий сон – на небі великий хрест. Я сказав до художника-оформлювача, що має бути далеко хрест, але з появою Ісуса Христа і до кінця вистави він має збільшуватися. А тоді на тому хресті розпинають Ісуса. Це було дуже тяжко технічно зробити. Але наступного дня художник знайшов вирішення – розірвана завіса і підняття на хресті Ісуса Христа. Мене це дуже вразило емоційно, що й досі я пам’ятаю це відчуття.

До речі, вистава йшла у Львівському театрі 27 років, але знайшлися люди, які її списали. І саме в цей день помер Василь Босович. Останні роки заньківчани грали її лише на Різдво і Великдень і завжди з незмінними аншлагами. Були люди, які ходили на цю виставу по шість разів, як на свято.

• Постановка у Тернополі не буде копією львівської, бо Спасителя грає прекрасний актор Євген Лацік, герої інші, тому це вже буде зовсім інша вистава, – підкреслює режисер-постановник. – Я вже не кажу про художнє оформлення, хоча текст п’єси і конфлікт той же самий.

Актор Євген Лацік грає роль Ісуса вже втретє за свою кар’єру, але зізнається, що на такому рівні вперше. В Ісусі його найбільше вразила безумовна любов. Тому саме ця роль змінила його самого.

– Особливих складнощів на шляху творення даного образу я не зустрів, – каже Євген Лацік. – Думав, що буде важче, переживав, хвилювався. Бо зазвичай розповідають, що навколо таких ролей є якісь таємниці і не завжди вони можуть бути приємними. Але наразі все проходить спокійно, легко, з любов’ю.

Виконавець головної ролі додає, що так, як за останні півтора місяці, він ще ніколи в житті так не молився. Читаючи тексти з Євангелія щодня, почав глибше замислюватися над їхнім змістом.

Своїми враженнями про виставу поділився й ліцензіат біблійного богослов’я отецьВасиль Сліпчук:

«Я став свідком народження цієї вистави в нашому театрі. Для мене – це художня інтерпретація Євангелії, це спосіб донесення артистами Божої правди людям і це дуже потрібно. Ці правди знані на загал, але вони стають архаїчними, далекими, а вистава – це спосіб актуалізації Євангельської правди, спосіб відкриття Ісуса в актуальності, в нашій сучасності. Це дуже важливо. Хтось сказав мудру річ, що Біблію треба читати, щоби Бога пізнати. А для чого це робити? Щоби Бога впізнати в своєму житті, бо Бог не змінився, Він той самий повіки – і той Бог, що об’явився в Христі, і зараз об’являється в нашому житті. Та людина, яка має живу віру, може Бога пізнати і вона тоді щаслива, бо відчуває, що вона не сама, що Бог присутній в її житті, що дійсність – це не набір випадковостей, а Божий Промисел і Бог все спрямовує до доброго завершення. Тим, що люблять Бога, все діється на добро. Вважаю, що театр робить дуже велику послугу нашому народові цією постановкою, особливо в наші тривожні, неспокійні, драматичні, тяжкі, страшні часи. Але варто усвідомити, що і ця дійсність якимсь таємничим способом вписана в Божий Промисел і нам варто залишитися вірними Христові, Його ідеалам і в цій сучасності засвідчити своїм життям те, що ми вибрали Христа. Це дуже непросто, бо є різні виклики, різні спокуси, але християнином ніколи не було бути легко. Я надіюся, що ця постановка наблизить образ Христа і розуміння того, що означає бути християнином в нашій сучасності».

Головний режисер Тернопільського драмтеатру, народний артист України Олег Мосійчук глибоко переконаний в тому, що театр покликаний хвилювати, тому, якщо ця вистава хвилювала глядачів майже 30 років, то робитиме це і тепер.

• Мені видається, що коли театр зробить цю прем’єру, то прийдуть люди, які ніколи Біблії до рук не брали і за три години тут прочитають її, – каже Олег Мосійчук. – Я тішусь, що в нашому театрі буде такий матеріал у постановці Федора Стригуна, і впевнений, що ця вистава знайде своїх глядачів не тільки в нашому театрі. У новому сезоні для дітей ми готуємо дуже цікаву, інтерактивну казку за текстами, на жаль, уже покійного Ярослава Стельмаха «Аладін», над якою працює молодь театру. На Різдво в нас буде нова історія, музична, дуже цікава, версія вертепу з сучасними вкрапленнями. Після вистави про Ісуса я буду запускати в роботу щемливу, гарну, ліричну жіночу історію. В’ячеслав Жила теж знайшов дуже цікавий матеріал про події в Маріуполі.

Тож новий театральний сезон у Тернопільському драмтеатрі обіцяє бути щедрим на нові постановки. Квитки вартістю 100-200 гривень можна придбати на karabas.com та в касі театру.

Леся ЗАМОРСЬКА

Останні новини

Всі новини