Проведення систематичного ветеринарного контролю за станом органів відтворення корів у період між отеленням і осіменінням є запорукою ефективного запобігання неплідності та яловості.
Поширеним захворюванням корів, які довгий час після отелення не проявляють ознак статевого циклу, є субклінічний ендометрит. Нині під субклінічним ендометритом розуміють різновид хронічного катарального запалення матки, яке перебігає без видимих клінічних змін на фоні багаторазових безрезультативних осіменінь.
Субклінічний ендометрит, на жаль, погано діагностується. Оскільки загальний стан хворої тварини практично не змінюється, статевий цикл проявляється ритмічно і повноцінно, але зі статевої щілини невеличкими порціями постійно або періодично виділяється ексудат. Найбільше виділень буває під час тічки, саме тоді його і діагностують. Тривалий перебіг захворювання зумовлює дистрофічні зміни ендометрію: гіперплазію епітелію ендометрію і залоз, оголення і руйнування стінок залоз, злиття порожнин залоз і утворення кіст.
При субклінічному ендометриті у окремих корів з’являється овуляція і не виключена можливість їх запліднення. Однак наявність на слизовій оболонці матки рубців, спайок і зміна рН її вмістимого перешкоджає розвитку ембріона, що може бути однією із причин ембріональної смертності.
Рання діагностика субклінічного ендометриту у корів дає можливість відновити і зберегти відтворну функцію корів. При тривалому перебігу запалення в статевій системі корів настають незворотні зміни, що призводить до тривалої неплідності і раннього вибраковування тварин тому питання ранньої діагностики прихованого ендометриту у корів є важливим для практикуючих лікарів ветеринарної медицини. Перспективними в цьому відношенні є лабораторні методи – бактеріологічні, цитологічні та гормональні, які в практичних умовах, на жаль, недостатньо використовуються. Бактеріологічні методи здатні виявити неспецифічну мікрофлору в матці. Однак при тривалому перебігу прихованого ендометриту матка звільняється від мікрофлори, тому цей метод не завжди буває вірогідним.
Цитологічна діагностика (за Манасяном О. О.) дозволяє визначати клітинний склад цервікально-піхвового слизу, наявність мікробних тіл у нейтрофілах, відношення клітинних елементів та наявність дегенеративних змін нейтрофілів (за Сеолустєвою А. Н., Афанасьєвим О. І. або за Вяткіним О. М).
Заслуговують на увагу фізико-хімічні методи діагностики стану геніталій за показниками реакції лохій з 20 %-м розчином трихлороцтової кислоти (за Дюденко В. С.); та їх осадження (за Нагорним І. С. та Калиновським Г. М.). В Інституті розведення і генетики тварин НААН розроблено спосіб діагностики субклінічного ендометриту, який базується на виявленні у тічковому слизі триптофану. Недоліком цих методів є те, що для їх проведення потрібні лохії, які не завжди вдається отримати.
Найвірогіднішим методом діагностики субклінічного ендометриту є гістологічний, який базується на біопсії ендометрію з подальшим гістологічним дослідженням. Однак в умовах виробництва його використання є практично нереальним. Гідний уваги запропонований М. А. Флегматовим метод виявлення у цервікальному слизі нерухомих або аглютинованих сперміїв. Ефективність його не дуже висока – 24,3 %, а сама методика занадто складна для лікарів-практиків.
Серед більш модерних методів можна назвати гормональний, з введенням коровам простагландинів, який дозволяє виявляти субклінічний ендометрит у 20 % корів і 18 % телиць парувального віку. Можливо з часом він знайде широке застосування, але нині про це ще рано стверджувати.
Отже, пошук нових і удосконалення наявних методик і методів діагностики субклінічних ендометритів залишається актуальним і потребує ширших досліджень. У цьому зацікавлена і наука, і практика.
До сучасних методів відноситься фізичний метод діагностики субклінічного ендометриту у корів. Цей метод базується на трансректальному опроміненні статевих органів корів низькоінтенсивним лазерним імпульсним опроміненням від напівпровідникових діодів середньою потужністю не більше 0,1 Вт з довжиною хвилі 870–970 нм і частотою модуляції від 10 до 2000 Гц.
В результаті 3–4 сеансів двохвилинного трансректального опромінення матки у 70,3 % корів із статевих органів виділявся слиз з домішками сіро-білого кольору, у 15,6 % випадків – слиз без включення. Необхідно зауважити, що після проведення трансректального лазерного опромінення матки корів деякі тварини проявляють ознаки охоти.
Удосконалений метод лазерної діагностики субклінічного ендометриту базується на опроміненні клітора корови. Так опромінення низькоінтенсивним лазерним імпульсом клітора корови від 1 до 2 хвилин, з інтервалом 12 годин, дозволяє прискорити постановку діагнозу з 48 годин до 24 годин. Вважаємо необхідним підкреслити, що застосування методу лазерної діагностики субклінічного ендометриту у корів дає змогу не лише виявляти захворювання, але і проводити лікування хворих корів. Все це є передумовою продуктивного осіменіння корів та збільшення виходу телят.
Ярослав СТРАВСЬКИЙ,
Роман САЧУК
