ВІКТОР КОЗОРОГ: «ПРОДАВАТИ ЗЕМЛЮ ЗА КОПІЙКИ – ЦЕ НЕПРАВИЛЬНО ТА НЕДОЦІЛЬНО»

17.09.2021

11:15:51

Поділитись:

З 1 липня 2021 року громадяни України можуть легально купувати і продавати землю сільськогосподарського призначення. В ніч з 30 на 31 березня 2020 року депутати ухвалили законопроєкт 2178-10, який запроваджує ринок земель. Закон скасовує дію мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення, який діяв, з перервами, з 1917 року. Про відкриття ринку землі в Україні розповів голова Тернопільської районної ради Віктор Козорог.

Пане Вікторе, як ви ставитеся до відкриття ринку землі в Україні?
Насправді, одна частина населення з нетерпінням чекала відкриття ринку землі, щоб можна було купити приміром паї, інша частина населення боялася і була в шоці від того, що відкриється ринок землі і люди почнуть продавати свої наділи і фактично буде така собі ярмова кабала. Ми бачимо, що відкриття ринку землі з липня 2021 року є фікцією, тому що на практиці і в реальності, нотаріуси, які б мали укладати договори оренди, дуже неохоче за це беруться. Часто переважна більшість нотаріусів відмовляє в посвідченні даних договорів, оскільки немає як такої встановленої практики і при передачі купівлі-продажу земельної ділянки має пройти велика кількість перевірок стосовно даної земельної ділянки і, наскільки я розумію, технічно не все може бути виконано. І вже на сьогодні в практиці є, що скільки земельних ділянок продано, стільки є і судових спорів по цих наділах. Тому що ми бачимо, що в законодавстві передбачено право першочергової купівлі землі за сьогоднішнім орендарем. Але людина, коли хоче продати, то можливо шукає іншого покупця, відтак, власнику землі треба ставити значно вищу ціну, що потягне за собою сплату мита та інших відрахувань.
А щодо ціни?
Один гектар землі в Україні коштує близько 1000 $, натомість у сусідній Польщі ціни за гектар коливаються від 10 000 $ до 15 000 $. В Ірландії, Данії, Словенії — по 20 000 $ за гектар. У Великій Британії — 30 000 $ за один гектар. В Італії — 40 000 $. А в Нідерландах взагалі — понад 80 000 $ за один гектар.
Що Ви порадили б простим звичайним людям, які мають землю у селі і хочуть її продати. До кого їм йти консультуватися?
Наразі я не рекомендував би продаж земельних ділянок, паїв фізичним особам. Це той останній наш резерв і доки ми можемо його тримати, доки варто землю зберегти нам та нашим нащадкам. На щастя, в нас ментальність українська така, що ми чекаємо і тримаємо, бо надіємося, що буде дорожче, тому цей процес зупиняє людей від необдуманого продажу. Також ми бачимо сьогодні, що реально агрохолдинги та аграрії, які працюють на теренах нашого району та області, не спішать купувати землю, тому що їм набагато дешевше і вигідніше брати її в оренду і на сьогодні такий механізм чудово відпрацьований в Європі, де оренда є взаємовигідна, що підприємцю, що фермеру, що фізичній особі. Я вважаю, що гнатися і продавати землю за копійки, – це неправильно та недоцільно і не варто цього робити. Стосовно того, куди людям звертатися за консультаціями та порадами – на території громад є ЦНАПи, є старости, а стосовно переоформлення землі, то потрібно йти до нотаріуса. У кожному окремому випадку слід консультуватися з юристами та компетентними у даних питаннях спеціалістами. Потрібно добре вичитувати усі пункти договорів що на оренду, що на продаж землі. Крім того відтепер є така норма, що власники паїв можуть переоформлювати землю на близьких родичів. Тому в кожному конкретному випадку варто шукати спеціаліста в даній сфері.
Яку землю можна продавати і скільки гектарів може купити одна фізична особа?
Закон дозволив продавати землю – паї, які були у власності громадян, внаслідок розпаювання колективних господарств. Стосовно кількості, то наразі діє обмеження не більше 100 га на одну фізичну особу. Яким чином будуть вестися ці реєстри – в мене є багато запитань щодо даного пункту, яким чином можна буде виконати цю норму закону – побачимо, щоб часом це не стало якоюсь вагомою перепоною.

Чи підтримуєте Ви особисто відкриття ринку землі в Україні?

Моя особиста думка полягає в тому, що будь-які ринкові відносини в усіх сферах бізнесу потрібні. Але до цього має бути певний розвиток суспільства та вдосконалення надання адміністративних послуг, має бути мінімум бюрократії і якихось корупційних складових. Як на мене, наші люди не готові до ринку землі. Українці добре розуміють цінність чорнозему і не будуть так просто, швидко й легко прощатися зі своїми ділянками. По-друге, те що при формуванні вільного ринку в Україні обов’язково мав би закладатися банк землі – держава, яка мала б акумулювати ті ж самі землі запасу, або інші великі масиви земельних ділянок, щоб дозволяло би в певних випадках заводити інвестиції в державу. І фактично на сьогодні держава не має цих земель. Тоді виникає питання: яким чином можна залучити інвесторів і показувати привабливі об’єкти, якщо розпорядження усіма земельними ділянками передано на громади і є ризик того, що держава взагалі не буде мати стратегічного запасу. Інші ризики полягають в тому, що в подальшому з внесенням змін до законодавства, можливо, будуть прийняті механізми, які дозволять купівлю землі іноземцям та великим компаніям з-за кордону. Це треба проконтролювати і передбачити. А стосовно продажу землі іноземцям – це варто були б визначити конституційною нормою і не змінювати.
То що ж Ви порадите власникам паїв?
Не спішити з продажем землі. Продаючи земельну ділянку, ви отримаєте разову вигоду, якщо ж ви здаєте її в оренду, то упродовж 5, 10, 20 років годуєте свою сім’ю і ці кошти завжди будуть до вас надходити. А отримавши разову вигоду, ви ж не знаєте, можливо завтра буде інфляція і ці кошти стануть нічим, і фактично можна залишитися і без землі, і без грошей. Краще дешевша оренда, ніж разова відносно велика сума за продаж землі.
Що маєте бути запроваджено на державному рівні, щоб за кілька років іноземцям не вдалося все ж таки скупити усю українську землю?
До 2023 року ринок землі в Україні для іноземців закритий взагалі. До цього часу треба добре обдумати та запровадити механізми, які унеможливлювали б монополію іноземного суб’єкта в аграрній сфері на нашій землі і також механізми, які допомогли б не акумулювати в іноземного капіталовкладника великих земельних ділянок. В ідеалі варто було б прописати процедуру, в якій треба запровадити умову, щоб заборонити продавати землю іноземцям, тому що моя особиста думка і партійна позиція «Свободи» – це заборона іноземцям продажу української землі взагалі. Ми фактично цим продаємо чужинцям свою територію. Ми маємо приклад, коли Росія продала Аляску і це фактично відкриття ринку землі для іноземців. І щоб не мати такого прецеденту, давайте будемо дивитися з точки зору державних інтересів, адже це вже певною мірою посягання на державний суверенітет.