Вітчизняні пасічники шукають нові можливості для заробітку. На Національному медовому форумі 2024 експерти поділилися актуальними новинами з внутрішнього і зовнішнього ринків, розповіли про ключові виклики та нові перспективи для експорту. Інформує KURKUL.
Світовий ринок меду зі значком Made in China
За минулі 10 років обсяги світової торгівлі медом зросли на 17%. В останні 4 роки вони тримаються на високому рівні, хоча й скоротились на 4%. Ключові світові експортери меду залишаються стабільними і незмінними. Це Китай, Індія, Аргентина та Україна. Попри війну та логістичні проблеми, Україна залишається в ТОП-5 ключових експортерів меду.
За останні 3 роки середня експортна ціна на мед знизилась на 22%. 2024 рік продовжує бути роком, коли ціни на мед продовжують падати.
«Ми бачимо постійне зниження цін, і це відбувається внаслідок того, що збільшуються поставки дешевого меду з Китаю, Індії та В'єтнаму. Негативно на ціну можуть вплинути збільшення поставок з країн-конкурентів та військові дії в Україні. Але є і позитивні моменти, такі як зростання попиту на натуральні підсолоджувачі та органічний мед», – наголосила Анна Бурка, експертка ФАО з питань доданої вартості в бджільництві.
Негативні цінові тенденції, які спостерігаються як на зовнішньому ринку, так і на українському, знижують зацікавленість пасічників у нарощуванні пасік та об'ємів виробництва.
Україна продовжує працювати в достатньо жорсткій конкуренції, де є демпінг цін зі сторони інших країн. До того ж давлять внутрішні фактори, коли продовжуються активні військові дії і ми втрачаємо наші потужності. Існують труднощі з доступом до пасік в прикордонних областях, і звичайно, труднощі з трудовими ресурсами.
Попри це, доступна статистика за 6 місяців поточного року показує, що Україна займає перше місце, як основний постачальник меду в країни ЄС в натуральному вираженні.
Оскільки більшість пасік в Україні – любительські, то основним місцем продажів для них залишається внутрішній ринок. Які його перспективи? Внутрішнє споживання становить сьогодні до 20 тис. т або 23% від всього виробленого меду.
Велика частина цього ринку, до 60%, не лежить у каналах офіційної торгівлі і мед постачається напряму від бджоляра до споживача. Цей мед не має якихось маркетингових характеристик чи переробки. Ще приблизно 25% продажів – це псевдовиробники або ті точки продажу, які не є виробниками, а скуповують, перепаковують та продають продукт. І тільки 15% меду – це продукт, який проходить індустріальну переробку і продається в ритейлі зі сплатою податків.
