В лютому минуло 9 років з дня загибелі Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя за нову Україну – незалежну європейську державу.
Виставку «З МАЙДАНУ – В НЕБО. В ЛИЦАРІ – ЗІ СМЕРТІ», приурочену пам'яті Героїв Небесної Сотні, відкрили 20 лютого 2023 року в комунальній установі Збаразької міської ради «Музей російсько-української війни». Детальніше про сам музей, його експозицію та відвідувачів розповів директор цього закладу, батько загиблого Героя Небесної Сотні Устима Голоднюка – Володимир Голоднюк.
До дня розстрілу Героїв Небесної Сотні у музеї підготували виставку «З МАЙДАНУ – В НЕБО. В ЛИЦАРІ – ЗІ СМЕРТІ».
Цього року експозицію доповнено новими експонатами. Зокрема, в рамках виставки «З щитом, або на щиті» відвідувачі можуть переглянути ексклюзивне інтерв'ю Устима Голоднюка, який після силового розгону студентів в Києві 30 листопада 2013 року, ділиться своїми спогадами про ці події, засвідчує жорстокість силовиків, які били всіх підряд і добивали лежачих, а також розповідає про свою мотивацію і про те, якою б він хотів бачити в майбутньому Україну. Це відео ще жодного разу не транслювалося ні в соціальних мережах, ні в засобах масової інформації, оскільки його автор по закінченні війни має намір створити фільм про Героя Небесної Сотні.
Також у виставкових вітринах розміщені й особисті речі Устима, в яких юнак був на Майдані: форма, теплий светр, баф, наколінники, взуття і блакитний шолом.
В експозиції представлено також виставку поетичних та мистецьких творів наймолодшого Героя Небесної Сотні Назарія Войтовича під назвою «Творчий геній Назарія Войтовича».
Юнак народився 2 червня 1996 року в с. Травневе на Збаражчині. Закінчив місцеву школу. Директор навчального закладу Василь Оверко про дитячі якості хлопчика згадує наступними словами: «Його образ – світлий. Він мав світле волосся, очі, шкіру, аж пробивався рум’янець. Така в нього і душа була. У ньому не було зовсім ніякої злоби. Його всі знають як дитину-янгола».
Назар любив збирати старовинні речі, які знаходив під час численних походів, а також цікавився історією. Юрій Войтович розповідає, що син частенько його екзаменував: «Тату, а яка сьогодні дата?». Потім сам же відповідав на своє запитання і починав розповідати про історичну подію, яка сталась того дня. Хлопець читав багато книжок. Остання книжка «Холодний Яр» Юрія ГорлісаГорського так і лишилась із закладкою на 20-ій сторінці.
Саме мужні козаки-характерники часто постають героями художніх робіт Назарія, а його цікавість до навколишнього світу, до героїчного минулого рідної держави, вміння аналізувати інформацію й сформували в юнакові його характер та особливий погляд на багато речей. Батько Героя в проєкті Національного музею Революції Гідності «Характери Гідності» згадує одну з розмов із сином про Другу світову війну, де Назарій сказав: «Тату, ми цю війну не виграли, ми програли її москалям, тому що ми були під однією окупацією, а стали в результаті під російською окупацією. І росія нас понищила репресіями, голодом».
Після закінчення школи, маючи талант до живопису, вступив до Тернопільського кооперативного коледжу на відділення дизайну. Саме тут Назарій і навчався на третьому курсі, коли в столиці України розпочався Євромайдан. Хлопець дуже вболівав за Україну і не міг примиритися з несправедливістю яка була навколо. Саме патріотизм і бажання кращого майбутнього в нашій державі й підштовхнули юнака в останню хвилину поїхати на Майдан до Києва. Ще 19 лютого Герой був на заняттях, а ввечері мав тільки віднести до автобуса речі для столичного Майдану. Але натомість поїхав сам і одразу опинився у вирі подій, бо вже зранку, 20 лютого, Назарій Войтович загинув: на вулиці Інститутській у нього поцілив снайпер.
Його художні роботи надихають, а кілька поетичних творів, написаних дитячою та юнацькою рукою Героя, якими поділилися батьки з КУ ЗМР «Музей російсько-української війни» говорять самі за себе, бо вони по-дорослому осмислені та десь – пророчі.
Творчий геній Назарія Войтовича, який завдяки батькам Героя, активістам, громадським діячам, пройшовши своєрідний шлях реінкарнації і втілившись з грандіозного задуму в Мистецьку резиденцію імені Назарія Войтовича, – подарує світу не одного митця, надихне не одну дитину до знань та до розвитку своїх вмінь і талантів.
Приємно було почути від пана Рафала слова про те, що хоч вони і не українці, але своїм серцем вони з Україною.
Відповідаючи на питання про те, коли для нього розпочалася війна, Володимир Голоднюк наголосив на тому, що для нього вона розпочалася у 2014 році.
– Через внутрішні чвари, через те, що Україна завжди шукала шляхи примирення, а не перемоги, вона завжди падала «в обійми» ворога. Ми були в окупації в росії понад 70 років і зараз рф в черговий раз хоче поневолити Україну. Гостра фаза війни показала, що Україна може чинити опір серйозному ворогу і робить це. Єдине, чого нам не вистачає, – розуміння серйозності цієї ситуації, тобто не можна розслаблятися, а треба абсолютно все робити для перемоги, щодня допомагати фронту – грошима, роботою, молитвою, тому що хлопці, які знаходяться в окопах, роблять неймовірні речі понад людські сили. Ця боротьба триває в умовах кількісної переваги ворога, але Україна бореться надпотужно. Весь світ за цим слідкує. Зараз діти в Європі та Америці граються в українців, бо для них українці – це герої.
Попри те, що з часів Євромайдану минуло вже 9 років, справа розслідування вбивств Героїв Небесної Сотні не зрушилася. Працюючи в правоохоронній системі Володимир Голоднюк розумів, що система так швидко не зміниться і не буде швидкого розслідування.
«Музей російсько-української війни» працює щодня, крім суботи і неділі, з 8 до 17 години. Адреса: м. Збараж, вул. М. Грушевського, 18. Телефон 097 137 05 15.
Леся ЗАМОРСЬКА
