Село Малий Ходачків із населенням 1230 мешканців вносить яскраві штрихи в історію Великобірківської територіальної громади.
Не тільки ходаки з історії
Заснування села Малий Ходачків оповите кількома легендами. Одна з них розповідає, що в цій місцевості поселився чоловік з родиною, який ходив у личаках-ходаках і, навіть, сам їх виготовляв. За іншим переказом, село заснували люди, які не мали постійного місця проживання, переходили з одного місця в інше, і їх називали ходаками. Переповідають, що ці люди були невисокого зросту. Звідси й назва – Малий Ходачків. Перша писемна згадка про село датована 1464 р., а першими мешканцями села були родини Бевзів і Балабанів. На початку XVI ст. село неодноразово зазнавало татарських набігів. Певного розквіту воно досягло під час перебування у власності родини Потоцьких. Та ґрунтовніша цивілізація в Малий Ходачків навідалася аж із 1765 р., коли воно увійшло до королівського маєтку Великі Бірки і опинилося у довічному володінні бірківського старости Віктора Залеського. А великі земельні володіння в селі мала графиня Баваровська. Тут знаходився фільварок, млин і 2 корчми.
У славну історію національно-визвольних змагань село увійшло у січні 1945 р., коли відбувся великий бій між 14 вояками УПА та військами МГБ, яким допомагали «стрибки». Загинуло 14 більшовиків, серед яких начальники військкомату і «стрибків». Повстанці втратили двох бійців. Після того «червоні окупанти» пограбували село і спалили три господарства.
У селі на узвишші височіє гарна мурована церква святого Архистратига Михаїла, збудована у 1800 р.. Вона знаходиться у користуванні релігійної громади УГКЦ. Старші мешканці добре пам’ятають великого мученика за віру Христову отця Михайла Осадцу, який за відмову у 1946 р. перейти у російське православ’я зазнав сталінських репресій і загинув у Сибіру.
У 1920-х роках за кошти невеликої польської громади села збудований костел. Але проіснував він недовго. Наприкінці 1940-х років, коли в селі утвердилася радянська влада, цю сакральну споруду зруйнували і використали на будматеріали для колгоспних ферм.
Переважно аграрне село
У Малому Ходачкові співіснують промислове і аграрне виробництво. Уже давно тут працює цегельний завод, який випускає різні види цегли, і забезпечує роботою до 30 осіб. У даний час він знаходиться у власності ТОВ «Західна торгова організація».
– У нас немає значної кількості великих і середніх промислових підприємств. Тому в економічному відношенні село розвивається здебільшого як аграрне, – зауважила староста Малоходачківського старостинського округу Галина Боєчко. – Основний орендатор – приватне підприємство «Агрон» (засновник – Березовський Юрій Романович), який має в обробітку 631 пай місцевих мешканців загальною площею 1447 гектарів і бере активну участь в соціальному розвитку села.
«Ходаки» – у школі і клубі
Не менш важливим закладом Малого Ходачкова є комунальна організація «Малоходачківський ЗЗСО I-III ступенів», яка може похвалитися 150-річною історією. У 2017 р. за кошти згаданого підприємства «Агрон» замінили 28 вікон, за підтримки Тернопільської райради і райдержадміністрації – перекрили дах. А за фінансування сільської ради поміняли 5 дверей і зробили накриття над ними. Нині у школі навчається 105 учнів. Для всебічного розвитку дітей діють різні гуртки – історичне краєзнавство, театральне мистецтво, гурток з моделювання іграшок, сувенірів, бісероплетіння, паперопластики. Також у школі існує козацьке братство «Ходаки», яке щорічно у травні організовує козацькі забави. Беруть участь в різних видах спорту, які були притаманні ще козакам.
У с. Малий Ходачків є ще комунальний заклад дошкільної освіти, який теж чекає на відновлення, зокрема, капітального ремонту даху, який планують здійснити цього року.
Культурне життя в Малому Ходачкові не стоїть на місці. Відновлено роботу клубу та бібліотеки. Родзинкою села є духовий оркестр «Відродження», який має звання «народного». Чекають своїх черг на відновлення художні колективи – жіночий вокальний ансамбль «Веселі молодиці», дитячий танцювальний колектив «Викрутас» та дитячий фольклорно-обрядовий колектив «Ходаки». Однак клубові з оновленням поталанило більше, ніж дитсадку. Чотири роки тому зроблені капітальні роботи при клубі: перекрито дах, замінено двері, а також закуплено нову апаратуру (акустичну систему). Окрасою нашого села є художнє панно, зображене на стіні клубу. Біля будівлі клубу за фінансової підтримки ПП «Агрон» у 2016 р. обладнаний дитячий майданчик.
На жаль, у бібліотеці села зовнішніх і внутрішніх ремонтів у період Незалежності не проводили. У 2020 р. Малоходачківською сільською радою замінені старі дерев’яні вікна і придбаний комп’ютер. Зі слів завідувачки клубу і бібліотеки Христини Плуговської, бібліотека не одноразово брала участь у різних культурних проєктах. Зокрема, у 2018 р. завдяки проєкту «Жива історія нашого села», започаткованого централізованою бібліотечною системою, що у Великих Бірках, і за фінансування тодішнього відділу культури Тернопільської районної державної адміністрації бібліотеку відзначено цінним подарунком – акустичною системою, а наступного року, за участь у суміжному проєкті «Відомі люди мого краю», вручено не менш потрібний подарунок – USB- флеш-накопичувач.
Благоустрій села
Благоустрій – це не тільки візитна картка кожного села, а й один із показників рівня участі громади у вирішенні проблем та перспектив розвитку даної сфери.
Нещодавно цією справою зайнялось ТОВ «Альтфатер-Тернопіль», який встановив контейнери для вивезення сміття. З даною фірмою уклали договори близько 65 мешканців і є ще багато бажаючих. Як розповідає староста пані Галина Боєчко, сміття буде сортуватися і в подальшому, а утримання території села зберігатиметься у чистоті й належному стані.
Роман Якель