Село Максимівка, що неподалік Збаража, хоча й невелике (населення – 956 мешканців), зате має виразне аграрне і промислове обличчя. Тому й не дивно, що тутешні підприємства і підприємці наповнюють місцеві бюджети і за рахунок їх бюджетні заклади були оновлені ще в минулі роки. А з входженням торік до складу Збаразької міської громади Максимівка отримала додаткові шанси для розвитку.
Чим цікава стародавня Максимівка
За однією з версій, село назване на честь козацького полководця Максима Кривоноса. Інша версія більш правдоподібна: колись у цій місцевості жив коваль Максим. І люди з навколишніх сіл казали: «Йдемо до Максима». Тому й не дивно, що назва села – Максимівка.
Про давність цього поселення свідчать знахідки черняхівської культури і скарб римських монет ІІ століття. А це означає, що через цю місцевість пролягали торговельні шляхи з древнім Римом.
У Максимівці височіють руїни костелу, збудованого у 1912 році за кошти польської громади села – представників першої хвилі міграції у США і Канаду. У період войовничого атеїзму в костелі зберігали міндобрива, святиня руйнувалася. Нині споруда в аварійному стані. Поруч – фігури святих Варвари та Антонія. Ці пам’ятки включено в туристичні маршрути по Збаразькій громаді. У 1994 році громада села спромоглася збудувати церкву святого Михаїла (УГКЦ).
Старші мешканці Максимівки пам’ятають і трагічні сторінки історії села. У березні 1944-го німці здійснили відплатну акцію (за іншою версією – це кривава робота партизанського загону Ковпака) і розстріляли поблизу села 28 хлопців – з Максимівки та довколишніх сіл.
І сільгоспвиробництво, і промисловість
Максимівка розвивається як аграрно-промислове село. На його території працюють два великі орендарі – ТОВ «Мрія Фармінг Тернопіль» та ФГ «Оберіг Богдана» (голова – Богдан Вроблевський), які орендують відповідно 560 і 250 га земельних ділянок місцевих мешканців, та десяток дрібніших фермерів. За оренду земельного паю середніх розмірів – 2,2 га вони цього року виплачують по 12 тисяч гривень. А підприємець Володимир Кепша, викупивши частину майнових паїв мешканців, – тваринницькі приміщення, – займається вирощуванням свиней, але при цьому вживає заходи для санітарно-епідеміологічної безпеки. Неподалік села – великий кар’єр щебеню і вапнякового каменю, який видобуває, подрібнює, гранулює ПРАТ «Тернопільський кар’єр», забезпечуючи роботою людей з Максимівки та довколишніх сіл і, навіть, Збаража та Тернополя. Зайнятості сприяє зручне залізничне сполучення з обласним центром. У спокійний період тут чотири рази на день курсував приміський поїзд Тернопіль-Підволочиськ. На жаль, в час пандемії короновірусу залізничні рейси скоротилися до двох – вранці і ввечері.
Нове життя бюджетних закладів
У Максимівці діє загальноосвітня школа І-ІІ ст.(гімназія), де нині навчається 114 учнів. Заклад хоча й дев’ятирічний, проте відомий умільцями та спортсменами. Юні дизайнери та майстри технічного моделювання неодноразово займали призові місця на обласних і всеукраїнських виставках. Як розповіла завуч школи Марія Івоса, учні традиційно беруть участь у міжнародному конкурсі знавців української мови імені П. Яцика і, навіть, були його переможцями. Діти неодноразово ставали призерами обласних олімпіад з історії, української мови і займали перше місце на всеукраїнській мовній олімпіаді. Учні також вигравали змагання з легкої атлетики в Збаразькому районі.
У 2012-2015 роках за кошти програми енергозбереження ООН «Хабітат» фонду «Галичина-Волинь» у навчальному закладі замінені вікна, а у 2016-ому за фінансової підтримки програми розвитку ООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» зроблено капітальний ремонт – заміна даху, утеплення стін, заміна санвузлів тощо. Комфортно дітям і в дитсадку, де перебуває дві вікові групи малят (30 дітей).
Староста сіл Максимівка, Гори-Стрийовецькі, Чагарі-Збаразькі і Кретівці Оксана Кушнір розповідає й про інші оновлення бюджетних закладів села. Наприклад, у 2016 році за кошти районного і сільського бюджетів капітально відремонтували амбулаторію сімейної медицини. І тепер кваліфікований сімейний лікар Володимир Мельник тут радо приймає пацієнтів. Нині в амбулаторії діє пункт вакцинації від короновірусу.
Зате не пощастило дільничній лікарні, з капітальним ремонту якої в минулі роки фінансово допомогли ФГ «Оберіг Богдана » та ТОВ «Мрія Фармінг Тернопіль». Тут було створено сучасне бальнеологічне відділення, соляну кімнату, приміщення для апітерапії (лікування живими бджолами та продуктами бджільництва) та інших важливих процедур. Прикро, що після перетворення в комунальне некомерційне підприємство лікарня, зважаючи на нестачу пацієнтів, не може забезпечити достатніх обсягів лікування. А це було передбачено умовами договору з НСЗУ. І тому в ці дні триває процес ліквідації лікарні. А в майбутньому на її базі передбачається створити платний будинок перестарілих для всієї Збаразької громади.
Упродовж 2016-2017 років у Максимівці оновлено ще й клуб. Капітальні ремонтні роботи були профінансовані із сільського бюджету, а про придбання технічних засобів (кінопроєктор, принтер, ноутбук) подбало товариство «Мрія Фармінг Тернопіль». Завідує клубом досвідчена і талановита Наталія Демуш (тепер її посада директорка філії – Центру культури і дозвілля), яка зуміла зацікавити і дорослих мешканців, і особливо дітей села. Вони ставлять вистави, концерти, беруть участь у місцевому фестивалі Максимівки «Млинець-фест». А фестиваль такого спрямування виник тому, що жінки-максимівчанки вміють пекти смачні млинці. Далеко за межами села відомі оригінальні голоси вокалісток різного віку – Галагус Зеновії, Сороки Ірини, Сороки Тетяни, Бубен Наталії, Крук Вікторії, Кузьо Катерини та інших.
Дороги потребують ремонту
Дороги в селі – не в найкращому, але й не в найгіршому стані. Однак потрібен капітальний ремонт 1,5 км відрізка дороги, яка з’єднує Максимівку з Чагарями-Збаразькими та декілька внутрішніх доріг села. Адже підсисання цих автошляхів відсівом, в чому допомагає ПРАТ «Тернопільський кар’єр», – не вирішує проблеми з їх ремонтом. А замовником робіт з ремонту доріг місцевого значення, в тому числі у Максимівці, є управління капітального будівництва облдержадміністрації. На жаль, у цьому році коштів в обласному бюджеті на капітальний ремонт не передбачені.
Роман ЯКЕЛЬ