СВІТЛАНА ЗВІРИШИН: «ЗАВДАННЯ НАШОЇ СЛУЖБИ – ЗАХИЩАТИ ПРАВА ВСІХ ДІТЕЙ»
СВІТЛАНА ЗВІРИШИН: «ЗАВДАННЯ НАШОЇ СЛУЖБИ – ЗАХИЩАТИ ПРАВА ВСІХ ДІТЕЙ»
02.06.2023
20:16:00
Поділитись:
Щороку першого червня з метою привернення уваги суспільства до проблем дотримання прав дитини відзначають Міжнародний день захисту дітей. Кожна дитина має право бути захищеною, розвиватися і навчатися, тож це свято є нагадуванням про те, що усі діти мають бути щасливими і в майбутньому стали хорошими батьками і громадянами нашої країни.
З нагоди свята у Нараївській громаді проведуть невеличкий концерт «Ми – діти сильної країни України», по школах пройде челендж на тему «Хай буде мирне небо», котрий передбачає запис відеозвернення і передачу естафети. Також на шкільних подвір’ях діти малюватимуть малюнки на папері та асфальті «Натхнення без кордонів».
У зв’язку з війною перед Україною постають нові виклики в сфері захисту прав дітей. Про це ми поспілкувалися із начальницею служби у справах дітей Нараївської сільської громади Світланою Звіришин.
Завдання нашої служби – захищати права всіх дітей, не залежно від того чи вони місцеві, чи ВПО, – каже чиновниця. – Коли в перші дні повномасштабного вторгнення до нас почали прибувати ВПО, то ми одразу ж взялися допомагати їм. В першу чергу ми зібрали оргкомітет, щоби координувати свою роботу. Тоді шукали місця для розміщення родин із дітьми. Зокрема, в біостаціонарі педуніверситету, що в с. Гутисько. Ми старалися зарадити будь-чим. Також поселяли діток в навчальні заклади Рекшина і Рогачина, просили старост сіл знайти вільні будинки і надати житлову площу.
Після того, як переселенцям знаходили прихисток, бралися за надання їм необхідної матеріальної та психологічної допомоги. Налагодили роботу з «Товариством Червоного Хреста України», від якого і досі ВПО отримують продуктові набори та засоби гігієни. Активно допомагали й місцеві жителі.
Ми одразу ж старалися, щоби кожна дитина продовжувала здобувати освіту на дистанційній формі навчання, чи в наших навчальних закладах, – додає пані Світлана. – У приміщеннях, де вони жили, ми підключали інтернет. Крім того, ми одразу ж налагодили роботу з відділом соціальних виплат, щоби родини ВПО могли отримати грошову допомогу. Паралельно вели роботу з місцевими дітьми, які опинилися у складних життєвих обставинах, щоби вони не відчували дискомфорту. На початку в нас було 169 діток із числа ВПО, потім їх кількість змінювалася, бо одні вибували, а інші прибували.
Служба у справах дітей ставила на облік неповнолітніх, які прибували без батьків. Зі слів начальниці, це було найважче, бо треба було з’ясувати, де законні представники, а також закріпити за такими дітьми тих відповідальних осіб, із якими в них склалися приязні стосунки. Щоразу представники служби об’їжджали родини ВПО, щоби побачити, як вони адаптувалися до нових умов.
В нас із дітьми працювала психолог із Рекшинського ЗССО, яка мала прийомні дні в адмінбудинку громади, – розповідає пані Світлана. – Вона надавала психологічну допомогу родинам ВПО, працювала кілька разів на тиждень у залежності від потреби. До дня святого Миколая всі дітки отримали подарунки, долучалися до інших святкових заходів.
Служба у справах дітей співпрацювала зі школами, рекомендувала класним керівникам звертати посилену увагу на дітей ВПО, щоби ті не відчували булінгу.
Станом на травень 2023 року у Нараївській громаді залишилося 35 дітей, які проживають у 22 родинах ВПО. Багато-хто вже придбав собі власні будинки, діти пішли в місцеві школи на очну форму навчання.
На обліку в службі у справах дітей Нараївської сільської громади стоять три опікунські сім’ї, в яких проживає троє діток, є дві прийомні сім’ї із чотирма дітьми.
Ми ведемо спостереження за ними, надаємо консультаційну допомогу, вони отримують відповідні кошти, – каже Світлана Звіришин. – Наразі загострилася проблема з дітьми, які опинилися в складних життєвих обставинах, бо батьки не мають роботи. Це погано впливає на них, вони починають пиячити, влаштовувати скандали, діти потерпають від психологічного, а іноді і фізичного домашнього насильства.
Працівники служби у справах дітей реагують на такі випадки, виїжджають на місця, дають попередження батькам, просять змінитися заради добра власних чад. Прикро, що це не дуже допомагає.
Зі свого боку ми не можемо забрати всіх дітей від таких батьків, – констатує чиновниця. – На жаль, на другий день війни в нас був випадок, коли мати залишила свою десятимісячну дитину в одному зі старостинських округів. Ми влаштували її в Тернопільський обласний спеціалізований будинок дитини. Перед тим зв’язалися з батьком, який був на той час у Польщі, але він не приїхав, тож ми були змушені позбавити батьківських прав обох. Крім того, був випадок, що 10-річний хлопчик виховувався мамою, бо батька позбавили батьківських прав ще до війни, а мама померла від онкології. Під опіку цю дитину взяла рідна тітка, яка проживає в іншій області. І ще один семирічний хлопчик залишився під опікою родичів, бо маму позбавили батьківських прав через неналежний догляд за сином.
