Сучасна тенденція до мініатюризації показала, що речовина може мати зовсім нові властивості, якщо взяти її дуже мало – наночастинку. Нанотехнології спроможні зробити революцію в сільському господарстві. Воно не буде залежати від погодних умов і не буде мати потребу в важкій фізичній праці. А продуктивності його вистачить, щоб вирішити продовольчу проблему у 21 столітті. Такий радикальний прорив в агротехнології, науковий винахід для відродження ґрунтів і одержання врожайності сільгоспкультур на рівні їхнього генетичного потенціалу Україна зробила. Вчені це порівнюють з перенесенням вушка з кінця голки в ніс, що дозволило винайти швейну машинку і індивідуальне пошиття одягу перетворити на швейну індустрію. Стартові гранульовані органічні мікродобрива «V-АГРО» і "5 Element", запущені у виробництво в Україні, стали саме таким, без перебільшення, революційним проривом у світі! Їхній вплив на рослину від перших хвилин застосування на клітинному рівні зміцнює імунітет цієї самої клітини і змушує рослину саму інтенсивно і потужно розвиватися. Можна стверджувати, що застосування мікродобрив радикально змінює класичні методи ведення сільського господарства, має беззаперечні агротехнічні, економічні та екологічні переваги.
Науково-виробниче підприємство «5 елемент», засноване 5 років тому в Голій Пристані на Херсонщині, є національним виробником мікродобрив, розроблених українським ученим, доктором хімічних наук, професором Георгієм Голіком. Підприємство поєднує науковий пошук, створення, дослідження і промислове виробництво унікальних нанобіопрепаратів комплексної дії. І назвали його п’ятим елементом не випадково.
– Мікродобриво належить до системи необхідних для нормальної життєдіяльності рослин головних стихій: повітря, води, сонця і землі, в якій воно є рівноправною складовою – 5 елементом, – розповідає завідуючий лабораторією, кандидат сільськогосподарських наук Володимир Книш. – Воно є не просто органічним, воно активно і доволі швидко відтворює довкілля, відновлює родючість ґрунтів, підвищує врожай і поліпшує його класність, сортність, смакові якості. Ми працюємо на рівні біологізації. Це перехідний етап у землеробстві: від традиційного, хімічного, яке за будь-якої ціни прагне високих врожаїв – до органічного.
За його словами, у будь-якій технології існує прихований резерв продуктивності до 40%. Завдання препаратів – розкрити цей потенціал.
До речі, відомі космічні препарати, харчові добавки хлорела і спіруліна – родичі цих, що розмножуються в чанах.
Заступник завідувача нанолабораторії Андрій Наумов пояснив принцип дії вирощеного препарату. За його словами, якість життя рослини визначає мікробна спільнота, що міститься в самій рослині, на ній і довкола неї. До корисної групи бактерій належать гриби-ендофіти, які живуть всередині рослин і синтезують біологічно активні речовини. А інноваційне комплексне мікродобриво саме містить елементи і сполуки, які активізують і зміцнюють діяльність грибів-ендофітів. Добре розвинений гриб дає рослині до 90% всіх фізіологічно активних речовин, які дозволяють розкрити весь потенціал власної імунної системи. Обробляють нанодобривом насіння або саджанці. У перші хвилини мікроелементи проникають в клітини насінини і запускають розвиток грибів-ендофітів, які стимулюють масовий розвиток корисних ґрунтових мікроорганізмів. І відтак починається активний приріст кореневої маси. При цьому значно збільшується схожість насіння. Завдяки використанню цих інноваційних мікродобрив щонайменше на 15-25% покращується не лише врожайність, а й якість сільгоспкультур та терміни зберігання врожаю. Насамперед, завдяки кращому засвоєнню вологи та поживних речових із ґрунту.
Підприємство сертифіковане за системою «Органік стандарт», згідно з директивою ЄС.
Виробничі потужності компанії, стверджує спеціаліст, здатні задовольнити потреби всього українського ринку щонайбільше за місяць. На заводі виробляють 64 препарати для зернових, технічних, бобових, плодово-ягідних і овочевих культур. В процесі розробки і тестування в науковій лабораторії компанії перебувають препарати для обробки таких екзотичних для нас культур, як: меренга, фінік, бавовна, арахіс, цукрова тростина. І не випадково, бо до української розробки неабиякий інтерес виявляють іноземні сільгоспвиробники. Затребуваність мікродобрив наскільки велика, що тут замовили ще 20 реакторів для вирощування водоростей. Підприємство планує виробляти 100 тон мікродобрив щорічно і реалізувати їх в усьому світі. Результати від застосування препаратів на полях, навіть за цей короткий період, виявилися настільки приголомшливими, що сьогодні «5 елемент» експортує свою продукцію до 26 країн Європи, Південної Америки, Африки та Азії. В планах – впродовж найближчих років побудувати 6 таких заводів в Єгипті, Індії, Туреччині, Китаї, Бразилії і США. А за 5 років досягти 5% обсягу всього світового ринку мікродобрив для органічного землеробства. Все впевненіше науково-виробниче підприємство торує шлях в Україні. З ним співпрацюють великі українські холдинги АПК Миколаївської, Дніпропетровської, Київської, Сумської областей. Попри вже достатній асортимент продукції, ТОВ НВП «5 елемент» продовжує проводити дослідження і випробування. Компанія підписала меморандум про співпрацю з Інститутом зрошуваного землеробства НААН, у рамках якого впродовж трьох років тестуватиме насіннєвий фонд сільськогосподарських рослин, притаманних степовій зоні для виявлення найбільш придатних для вирощування в цьому регіоні за умов обробки насіння мікродобривами. Зі свого боку, вчені Інституту займаються вивченням впливу препаратів компанії на насіннєву селекцію. Це є яскравим прикладом співпраці вітчизняної науки і виробництва, який дозволить не лише отримати нові наукові розробки, а й дасть змогу заробляти значно більше вітчизняному агровиробникові, а відтак через сплату податків наповнювати бюджети різних рівнів коштами.
Людмила Островська
Тернопіль-Гола Пристань
Матеріал підготовлений завдяки прес-туру в межах проєкту Харківського прес-клубу Media Hub Kharkiv за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.