Середні сільгосппідприємства є зараз найбільш активними покупцями агродронів, адже їх використання дозволяє суттєво економити на воді, паливно-мастильних матеріалах, а також зменшити використання пестицидів завдяки точному і швидкому внесенню. До того ж апарат окуповується вже за один сезон. Інформує AGROPORTAL.UA.
Економно та екологічно
«Коли ґрунт був перезволожений, техніка не могла увійти в поле. Тож ті компанії, що використали агродрони, отримали додаткову врожайність, адже змогли провести обробку в потрібні терміни», – розповів керівник агронапрямку DroneUA, XAG Ukraine Анатолій Безолюк під час науково-практичної конференції «Агродрони VS Класика: результати дослідницького полігону».
Він нагадав, що вступ до ЄС передбачає суттєве скорочення використання пестицидів. Саме цього можна досягти, використовуючи БПЛА (безпілотні повітряні літальні апарати) для внесення хімічних препаратів.
Щоб внести препарати, достатньо 5 л води. Економія води складає 90%, ЗЗР – до 20%. Це досягається завдяки точності, ультрамалим розмірам крапель та своєчасності внесення. Адже якщо є хвороба і йдуть дощі, потрібно чекати 2-3 дні для можливості роботи класичною технікою.
На відміну від наземних обприскувачів дрони не завдають жодного механічного пошкодження культурам і не спричиняють ущільнення ґрунту.
Додатковий прибуток
Дослідження, проведені DroneUA спільно з НУБіП по трьох культурах (соняшник, озима пшениця, кукурудза), показали вищу врожайність на полях, де операції з внесення препаратів проводились за допомогою дронів.
Як розповів Анатолій Безолюк, по кожній культурі проводили дві технологічні операції. Але навіть дві операції показали, що врожайність соняшнику на контрольному полі була 1,9 т/га (внесення виконувались за класичною технологією), а на дослідному (внесення за допомогою агродронів) – 2,3 т/га. Тож є додаткових 0,4 т на гектарі за вартості $500/т, це додаткові $200/т.
Урожайність пшениці на дослідному полі склала 5,9 т/га проти 5,3 т/га на контрольному.
По кукурудзі, відповідно, 8,9 т/га і 8,7 т/га, середня врожайність – 8,9 т/га.
Також слід врахувати економію на паливно-мастильних матеріалах (близько 200 тис. грн).
Для невеликого господарства з площею земельного банку в 100-200 га інвестиції в дрон XAG V40 з комплектом додаткового обладнання складають 330 тис. грн.
Сервісні центри, що надають послуги з оренди дронів, у першу чергу обслуговують великі холдинги, тому малим компаніям краще купити власний агродрон. Ця технологія вже не така дорога, як була два роки тому. Тож сьогодні середні фермери є найбільш активними покупцями агродронів.
Не лише ЗЗР, а й добрива та сидерати
За словами фахівця DroneUA, близько 30% господарств додатково купують розкидач мінеральних добрив, проте агродронами також можна розсіювати сидерати. Ця нова технологічна операція набуває дедалі більшої популярності. Також слід відмітити, що в Україні найбільше використовують агродрони для десикації.
Науковець НУБіП Микола Доля додає, що майбутнє за використанням дронів, оскільки вони можуть вносити ЗЗР із дрібним розпиленням 60-150 мікрон. Тому під час вибору агродрона варто особливу увагу приділяти системам розпилення. Саме атомайзер дрона-обприскувача забезпечує утворення дрібної краплі. Крім того, його конструкція є стійкою до густих розчинів і засмічення: атомайзер не забивається порівняно з форсункою.
Також Україна рухається до диференційованого внесення ЗЗР за допомогою дронів. Така технологія вже доступна на агродронах XAG, проте вона потребує ще додаткового тестування та відпрацювання. Дрон може виконувати диференційоване внесення ЗЗР за трьома нормами виливу.
Світлана ЦИБУЛЬСЬКА, AgroPortal.ua
