За даними Фонду ООН у галузі народонаселення, близько 1,1 мільйона жінок в Україні зазнають фізичного та сексуального насильства. Значна кількість людей також стикається із психологічним, емоційним тиском з боку кривдника: образи, знецінення. Вразлива категорія і внутрішньопереміщених осіб. Потерпають і жінки, які були в місцях позбавлення волі, залежними від наркотичних речовин чи живуть із ВІЛ . Люди не вірять в свої сили, можливості вибратися із замкненого кола підозр і осуду. На жаль, на державному рівні немає спеціальних програм адаптації, вдалих преференцій — можливості справді перезапустити професійну самореалізацію. І через неможливість заробити собі на життя гальмується процес соціалізації цієї категорії жінок. Утім, якою безнадійною ситуація б не здавалася, водночас із неї є вихід і є ті, хто може допомогти. Про це свідчить досвід роботи Полтавського соціального підприємства, яким поділилися заступник виконавчого директора благодійної організації «Світло надії», яка є одним із співзасновників громадської спілки «Соціальне підприємство «Навчально-виробничий центр», Анатолій Павленко і голова правління спілки Марина Смірнова.
Соціальне підприємство з’явилося у 2014 році. Тут працевлаштовують вразливі групи населення і певний відсоток з отриманого прибутку спрямовують на притулок для жінок, які постраждали внаслідок домашнього чи гендерного насильства. Тут надають соціальні, медико-профілактичні, інформаційні, юридичні послуги. Основна мета діяльності Центру — реінтеграція постраждалих від насильства в соціум і їх повернення до самостійного життя. Спочатку займалися швейним виробництвом, столяркою, виготовленням меблів і виконували зварювальні роботи. Набралися досвіду, бо біля керма проєкту були не бізнесмени, а громадські діячі, і методом проб зрозуміли, що бракує спеціалістів для всіх профілів діяльності. Тому зупинилися на швейному виробництві . Організація знайшла однодумця та отримала реальну фінансову підтримку від Проєкту міжнародної технічної допомоги «Партнерство для розвитку міст» (ПРОМІС).
- Наразі на підприємстві працює 25 осіб, і ми додатково залучаємо спеціалістів для виконання певних замовлень. Підприємство орієнтоване на випуск готової швейної продукції. Нашим партнером є французький бренд IKKS. Зараз ми працюємо на умовах давальницької сировини. Це означає, що вони постачають нам абсолютно все: від лекал до ниток та ґудзиків. Обсяг нашої продукції на місяць складає до 3500 одиниць. На етикетці вказана країна-виробник - «Україна»,- не без гордості каже Марина Смірнова. Легкі модні сукні, елегантні блузки, спідниці, дитячий одяг – все це продають тільки у Франції, на Єлисейських полях є бутік, де активно отоварюються законодавці моди – парижани. Можливо навіть дружина пана Макрона одягається у вироби з Полтави. Так ми мріяли, розглядаючи одяг на складі, де він висить поштучно з різних партій, як зразки продукції. ГС «Соціальне підприємство «Навчально-виробничий центр» допомагає жінкам не лише отримати роботу, а й навчатися — змінювати чи підвищувати кваліфікацію. Це знадобилося при переході на власне виробництво. Оскільки пандемія внесла корективи у міжнародні зв’язки і виникли ризики безробіття, бо для перевезення сировини і готової продукції були зачинені кордони, тут розпочали експериментальні відшиви футболок та постільної білизни та створили власну торгову марку, під якою випускають власну продукцію вже для українського ринку. Торгова марка принт-студія «My space» створює дизайн будь-яких принтів із можливістю подальшого нанесення на тканину. Це світшоти, еко-сумки, футболки, маски, наплічники і загалом будь-який текстиль, на який можна нанести зображення.
Розміщення принтів на текстильних виробах — потенційно широкий ринок для роботи. До прикладу, підприємці, представники малого та середнього бізнесу часто звертаються до таких студій для розробки свого мерчу (річ із атрибутикою компанії). Тобто, студія працює, як бізнес. Крім того, навчитися розробці зображень та друку на текстилі можна за короткий час. Саме тому в організації «Світло надії» й вирішили створити саме принт-студію. А заразом — дати жінкам змогу отримати робочі місця та стати більш впевненими у своїх силах. Крім того — це неабияка можливість для постраждалих від домашнього насильства жінок самостійно себе забезпечувати.
- У грудні 2019 року виготовили 500 еко-сумок із різними соціальними гаслами для Полтавського комунального автотранспортного підприємства. Щодо футболок, то ми навмисне взялися за їх виробництво: будемо забезпечувати ними різні масові заходи, тренінги, тематичні зібрання. Звісно, вибір текстильної продукції на ринку зараз дуже широкий і конкурувати непросто. Але замовники звертаються до нас не лише за гарною якістю товару, але й з бажанням підтримати розвиток соціального підприємництва. До нас у центр часто приїздять делегації з різних куточків України — проводимо екскурсії, розповідаємо про специфіку нашого виробництва, і, коли в них виникає потреба, вони звертаються неодмінно саме до нас, — розповіла Марина Смирнова. У перспективі тут вишиватимуть блузки, футболки, вже придбали вишивальну машину. А це знову додаткові робочі місця для тих, хто їх найбільше потребує.
Благодійна організація «Світло Надії» у Полтаві на початку року провела установчу зустріч соціальних підприємців України, метою якої стало об’єднання зусиль соціальних підприємств, залучення ресурсів та розвиток соціального підприємництва в державі. Серед міст, де соціальне підприємництво популярне – Київ, Львів, а також Полтава. - Я вважаю, що влада будь-якого міста повинна підтримувати такі ініціативи з соціального підприємництва. Місцева влада тісно співпрацює з БО «Світло надії» . Зокрема, центр орендує приміщення для роботи на пільгових умовах. Для нас важливо, щоб згадані групи мали, де працювати, отримували психологічну підтримку, таким чином стаючи повноправними членами громади, – сказав перший заступник Полтавського міського голови Валерій Пархоменко на зустрічі з журналістами.
Людмила Островська
Тернопіль-Полтава
Матеріал підготовлений завдяки прес-туру в межах проекту Харківського прес-клубу Media Hub Kharkiv за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.
