У Ладичині, що на Тернопіллі, місцеві жителі мелють борошно у млині, якому понад 100 років. Зберегти млин в Микулинецькій громаді вирішив місцевий фермер Ігор Околович, – інформує «Суспільне Тернопіль».
Іван Гогусь з Ладичина Микулинецької громади – єдиний мельник у селі. Він працює у млині, якому понад 100 років.
Береться зерно і тут висипається на очищення, – розповідає пан Іван. – Колись привозили на млин, коли не мали грошей заплатити за млин, то брали 100 кілограмів, наприклад, ту мірку зерна мельникові оплачували. Одна мірка – десь приблизно 10 кілограмів зерна.
Спочатку млин працював на водяній тязі від річки, а зараз – на електриці. Зберігся до наших днів в робочому стані станок для змелювання борошна. Металева таблиця на обладнанні вказує на виготовлення у місті Будапешт у 1912 році.
Це є серце млина, як кажуть, чи основа, – зазначає мельник, – Станок не має жодного підшипника. Борошно ми отримаємо грубого помолу. Щоб переробити 100 кілограмів зерна, потрібно 1,5 години.
У млині також досі збереглися жорна.
Зі ста кілограмів зерна виходить в середньому 50 кілограмів борошна першого сорту і 50 – другого, – розповідає Іван Гогусь. – Та користуються цим млином місцеві жителі з кожним роком дедалі рідше. Ті господарі, що 15-20 років тому мололи, то вже повмирали.
Млином опікується місцевий фермер Ігор Окололович. За його словами, із трьох млинів, які були у селі, зберігся лише цей. Сама будівля, ймовірно, збудована ще у 19 столітті.
Опікуюся цим млином, який перейшов, як майновий пай від колишнього колгоспу,– інформує фермер. – Люди дотепер ним ще користуються млином, бо є така традиція – вважають, що тут борошно краще виходить. До нас привозять з довколишніх сіл. Раніше більше привозили, а зараз менше».
У планах фермера – проводити в цьому млині екскурсії.
Постараємося зберегти його довше, якщо він не буде працювати за своїм призначенням то хоча б залишився як згадка про минулі часи, – ділиться планами щодо млина на майбутнє Ігор Окололович. – Коли настане Перемога і до нас приїдуть туристи, вони обов’язково захочуть дізнатися про наше минуле.