«ПІДПЕРЕЗАНА» ЦЕРКВА, ДЕ З 1925 РОКУ ПОЧАЛИ МОЛИТИСЯ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ

13.04.2023

12:49:00

Поділитись:

Церква Воскресіння Христового — сакральна споруда Православної церкви України в селі Лопушному Лановецької громади. Храм є пам'яткою архітектури місцевого значення, охоронний номер 57. Збудований у 1850 році замість старої дерев'яної церкви св. Хоми (1701 р.).

Історію його будівництва розповів свого часу для видання «Укрїнформ» настоятель церкви отець Роман Будола.

– Наше село усередині XIX століття було на межі російсько-австро-угорського кордону, – зазначив священник. – І от, коли тут з інспекцією був російський імператор Микола І, то він звелів побудувати храм. І це було згодом зроблено. Майстри звели величезну п’ятикупольну церковну споруду у вигляді хреста. Та от біда: тільки-но завершили будівництво храму, як стіни його почали тріскати. Не допоміг навіть металевий обруч, яким було вирішено «підперезати» церкву.

Інженер-будівельник, побачивши такі справи, взяв собі все це близько до серця та й покінчив життя самогубством. А перелякані віряни два роки боялися зайти у церкву, де священники не ризикували проводити Служби Божі через можливу небезпеку обвалу. Та пройшов час і тріщини зупинилися. Їх зашпаклювали, а в церкві почали відправляти Святі Літургії.

Серед особливих віх в історії нашого храму був рік 1922-й, коли жителі села купили копію ікони Почаївської Божої Матері в Почаївській Лаврі за 80 000 марок, – продовжує о. Роман. – З приходом панської Польщі всі духовні особи мали польське громадянство. І в той час відправа в церкві повинна була відбуватися старослов'янською мовою. Але парафіяни вимагали, аби всі церковні обряди йшли рідною українською мовою. Та влада цього не дозволяла. Дійшло навіть до того, що самі люди зачинили храм, аж поки відправи тут не почалися українською мовою. За ініціативи священника Гаюка з 1925 року відправи в храмі здійснювали українською. До речі, це перший на Волині храм, де церковні обряди почали здійснюватися рідною мовою. Ще одна подробиця. За часів польської окупації на замовлення громади села були відлиті дзвони на першій українській фабриці у Станіславі, сьогоднішньому Івано-Франківську. Їхній мелодійний передзвін і нині чути навіть у сусідніх селах.

Завдяки старанням священника Володимира Баковського у храмі провели ремонт, розписали стіни. Декілька ікон на полотні залишилися з попереднього храму. У 2001 році храм реставровано ззовні. У 2004 році проведено ремонт всередині.

У 2009-2010 роках завдяки старанням о. Романа Будоли перекрито бані та реставровано куполи.

Починаючи з кінця ХІХ століття, парохами храму Воскресіння Христового у с. Лопушне були: 1814 – о. Іван Желетіло, 1815-1869 – о. Василь Корчинський, 1869-1922 – о. Філарет Ланткевич, о. Феодосій Александрович, о. Ілля Квашевський, о. Григорій Сушко, о. Степан П., о. Михайло Антонович, о. Антоній Лукашевич, о. Терентій Шиманович 1922-1925, о. Гаюк ( з 1925 р.). Відтак церковну справу продовжували: о. Євгеній Бонник, о. Петро Волянюк, о. Голдаєвич (наприкінці 1950 р.), о. Кузьма Кучер(ук), о. Ананій Бельма , о. Ігор Смолюх, о. Володимир Баковський (1995-2005), о. Роман Будола (з 2005 р.).

Леся ЗАМОРСЬКА