Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 3 лютого відвідав Тернопільський національний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського, де отримав звання почесного професора і зустрівся з викладачами та студентами.
Дводенний візит на Тернопільщину Блаженніший Святослав розпочав з молитви у катедральному храмі Непорочного Зачаття у Тернополі. Предстоятеля привітав владика Василій Семенюк, архиєпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський, та представники місцевої влади.
Глава УГКЦ завітав до медуніверситету. Ректор Михайло Корда ознайомив його зі структурою й діяльністю університету, навчальним процесом, а також представив навчальні лабораторії та сучасний симуляційний центр, де кілька років тому вперше в Україні розпочали навчання парамедиків.
Після цього відбулася зустріч Глави Церкви з викладачами та студентами, під час якої ректор університету вручив Блаженнішому Святославу звання почесного професора медуніверситету, надане йому напередодні вченою радою ТНМУ.
«Перші почуття, які мене наповнюють, — це не для мене. Цей науковий ступінь я хотів би присвятити моїй Церкві-мучениці, яку маю честь представляти і очолювати», — сказав Блаженніший Святослав.
Він пригадав, як наприкінці 80-х - на початку 90-х років, саме УГКЦ, яка тоді виходила з підпілля, «яка воскресла з мертвих», назавжди змінила його життя.
«Коли тоді українська молодь шукала надії, — розповів Блаженніший Святослав, — вона побачила воскреслу Церкву. Ту саму Церкву, яка завжди була фундаментом, надією, деколи й останньою, для нашого народу під час не однієї війни. Ту Церкву, яка вміла рятувати життя своїх дітей, зокрема під час Першої і Другої світових воєн, під час переслідування, нищення. Ту Церкву, яка стала середовищем, в якому зароджувався український національно-визвольний рух, в лоні якої народилися його очільники. Ту Церкву, яка стала Матір’ю і Вчителькою усіх наших українських державотворців. Була Церквою державотворчою, але ніколи не стала Церквою державною, тобто інструментом в руках якоїсь держави, часто чужої держави. Та Церква, якій я сьогодні присвячую цей високий титул, є нашою Матір’ю й Учителькою».
Предстоятель також пригадав, що УГКЦ має неперервану традицію військового капеланства. Вона і сьогодні є «фундаментом, на якому виростає сучасний військовий душпастир, який іде на фронт разом з нашим військом».
Попередній візит Блаженнішого Святослава до ТНМУ відбувся 5 років тому. Тоді, за його словами, він і уявити не міг, що наступна зустріч відбудеться у час повномасштабної війни і розповів, як вона для нього розпочалася: «Пригадую тоді, 24 лютого, перед моїми очима відкрилася жахлива картина. Стоячи на сходах нашого Патріаршого собору і дивлячись на правий берег Дніпра, на золотоверхий Київ, я побачив, як падають бомби, як кружляють російські гелікоптери. В мене було таке відчуття, що я бачу подібну картину, як пророк Єремія, який бачив зруйнування Єрусалиму».
Глава УГКЦ поділився також планами співпраці з УПЦ: «Це місія східних католицьких церков – працювати над єдністю між християнами. Це не є дуже легка і проста справа, тому що єдність між християнами – це дорога зцілення ран, ран минулого. Є рани історичні, рани богословські й багато інших. Думаю, ця дорога не буде вічною… Ми знаємо, що Україна переможе. Я вірю в перемогу, знаю, що вона буде, бо я бачив, як в перші дні війни наші хлопці навіть внутрішньою силою захищали наш Патріарший собор».
«По-новому відкрилося обличчя нашої Церкви, — продовжив Предстоятель. — Церква перетворилася на місце, де рятується людське життя. У криптах Патріаршого собору мешкало до 500 людей щоденно. Наша Київська архиєпархія одразу опинилася в центрі окупації. Як діяти? В окупації багато хто питав: як бути українцем? Як бути християнином в час війни? Як бути єпископом у час війни? Ми спонтанно відчули, що слід рятувати людське життя».
Блаженніший Святослав розповів про намір УГКЦ долучитися до ідеї створення у кожному обласному центрі України Центрів стійкості.
Під кінець зустрічі зі студентами медуніверситету Патріарху подарували картину з його зображенням на фоні Почаївської лаври.
«Фігура Патріарха Української Греко-Католицької Церкви на фоні Почаївської лаври символізує той факт, що прийде час, і Літургія у Почаївській лаврі буде служитися українською мовою, і Греко-Католицька Церква буде мати права на богослужіння у Почаївській лаврі, в цій величній християнській святині», — прокоментував ректор університету. «Лавра – це є велика загальнодержавна народна святиня. З цим монастирем і з цією чудотворною іконою пов’язана історія нашої церкви, зокрема, нашої церкви у тодішній Російській імперії. Це є символ, який має працювати на Україну. Ми б дуже хотіли мати можливість там молитися», – сказав Глава УГКЦ.