У березневому випуску журналу «АГРОТУР» ми вже розповідали про легендарну постать аграрної справи – Заслуженого працівника сільського господарства України Миколу Долотка. Микола Михайлович в агровиробництві півдня Тернопілля трудиться та успішно керує сільськогосподарськими колективами вже півстоліття. Нині він – директор двох сучасних агроформувань, які він, власне, свого часу й сам заснував: Приватного орендного підприємства «Золота нива» та Фермерського господарства «Щедрий лан», що в Буряківці тепер уже Чортківського району Тернопільської області. Разом ці агроформування обробляють 1 тис. га землі. Половину з цих площ відвели під високоякісне насінництво, продукція якого користується великим попитом як в Україні, так і за кордоном. За передовими агротехнологіями тут вирощують і високопродуктивний соняшник та інші культури. І найголовніше, що ці господарства постійно дбають про своїх працівників, пайовиків, громаду й державу. Ще до збору врожаю розпочали виплачувати людям за оренду паїв та допомагати Збройним Силам України і соціальній інфраструктурі місцевості, на території якої газдують. На запрошення відомого сільгоспвиробника кореспондентська група нашого видання побувала на жнивах у його господарках.
- Миколо Михайловичу, розкажіть про цьогорічні жнива. Чим вони відрізняються від попередніх? Можливо, через воєнне лихоліття принесло нові труднощі для відповідальної пори всільгоспвирорбництві?
- В основному наше господарство займається вирощуванням насіння. Це складний процес, але завдяки йому маємо щороку додаткові надходження і виконуємо ту програму, що формуємо на майбутні роки. Війна торкнулася і наших сільгосппідприємств – багато фахівців, механізаторів з досвідом в армії. І сьогодні всі проблемні кадрові питання ми намагаємося закривати тими працівниками, які залишились. Це в більшості люди пенсійого віку, в яких ми до того ж орендуємо їхні землі. У нас невеликі обсяги виробництва, тому що землі підприємство багато не має – у межах 1000 га. Половину з цих площ ми відвели під насінництво. А для успішного ведення цього виду сільгоспвиробництва необхідно, наголошую, багато людей, яких через війну нам бракує. Але ми використовуємо кожну погожу днину, кожну можливість для того, щоб все таки зібрати цей урожай, щоб розрахуватися з людьми, щоб своєчасно сплатити всі податки та підтримати нашу державу.
- Наскільки мені відомо, господарства Миколи Долотка ще до жнив розпочали виплати пайовикам і всебічно сприяють Захисникам України?
- Зараз ми перебуваємо на полі, де комбайни збирають ячмінь. Розкажіть про хід жнив у ПОП «Золота нива» та ФГ «Щедрий лан».
- Це – насіннєва площа, зібране з неї насіння ми одразу на тоці переробляємо і реалізуємо, якщо є така потреба. Розпочали жнива зі збору ріпаку, котрий вирощуємо як рядовий, так і для насіння. Після нього перейшли на пшеницю, але зупинили її збір пшениці, оскільки вона ще може постояти на відміну від ячменю.
Після пшениці на черзі овес та гречка – корисна і потрібна культура. Її крупою ми забезпечуємо геріатричні центри, даємо нашим працівникам і пайовикам тощо. Також ми вирощуємо насіння сої, кукурудзи і соняшнику в батьківській і материнській формах.
- Соняшник на полі Вашої, Миколо Михайловичу, господарки навіть споглядально відрізняється від тих, що вирощують в інших сільгосппідприємствах?
- Маєте постійних партнерів щодо збуту продукції та стосовно догляду за рослинами?
- Так. Є такі з якими ми співпрацюємо вже багато років. Зокрема німецько-українська компанія «КВС Україна»
і ТОВ ТК «ВНІС».Також взаємодіємо в сфері рослинництва й з іншими компаніями. А щодо догляду за рослинами та ЗЗР, то співпрацюємо лише з тими фірмами, що реалізують тільки дозволені технології. Загалом ми ставку робимо на екологічно чисті продукти, хімікатів застосовуємо мінімум, оскільки харчуємо своїх людей, армію, лікарні тощо. Тим більше, що за якістю нашої продукції спостерігають партнери.
- Яка урожайність у ПОП «Золота нива» та ФГ «Щедрий лан» основних культур у рядових посівах і яким цьогоріч є насіннєвиробництво?
- З того насіння, яке йде на рядові посіви ми отримуємо хороші врожаї. Соняшника, може бути понад 50 ц/га, сої за 40 ц/га, ріпаку теж за 40 ц/га. А в питанні вирощування насіння урожайності немає, бо воно має бути перш за все якісним, а тому треба дотримуватись усіх технологій.
Загалом усе залежить від погоди, якщо торік за вегетаційний період в нас випало 700-800 мм опадів, то цьогоріч у шість разів менше. Тож розраховувати на рекордні врожаї не варто, але зібрати треба все і так, щоб насіння залишалося якісним. Зазначу те, що його реалізують наші партнери, з якими ми маємо відповідні угоди. Калібрування, підготовка і продаж вирощеного у нас насіння, що реалізують як в Україні, так і за кордон – це їхня робота.
- Ваша господарка – багатовекторна. Тож на осінь маєте ще один збір врожаю?
- Так, восени маємо цукрові жнива, а також збір насіннєвої та звичайної кукурудзи. Поряд з нами є завод, що виготовляє технічний спирт і куди ми згідно з договором постачаємо нашу продукцію. Також забезпечуватимемо цукровим буряком Чортківський цукровий завод.
- Миколо Михайловичу, Ви – знаний досвідчений аграрій. Чи можете спрогнозувати для своїх господарок, враховуючи економічну ситуацію та війну, сільгоспвиробництво на наступний рік?
- У нас традиційно щороку зі 1000 га земель, що маємо в обробітку, половина площ йде на насінництво і друга на рядові посіви для того, аби розрахуватися з людьми за оренду паїв залежно від їхнього на те бажання. Крупами, зерном, грошима, також продукцією тваринництва, оскільки маємо на господарці невелику свиноферму.
Дуже складно спрогнозувати, яким буде наше виробництво на наступний рік, оскільки все пов’язано з війною. Наразі ми здійснюємо переговори з тими компаніями, з якими досі співпрацювали, для того, щоб визначитися, які площі брати і які культури на них висівати. Однозначно, земля пустувати не буде. Ми її будемо обробляти і вирощувати те, що вміємо і знаємо, Хоча в пріоритеті будуть ті культури, які матимуть на наступний сільськогосподарський рік попит.
Олег ЛІВІНСЬКИЙ