Молода галузь українського фермерства

17.06.2021

14:07:39

Поділитись:

Вирощування равликів – молода галузь в українському фермерстві із середнім п’ятирічним стажем. Правда, як стверджують спеціалісти, в нас ця продукція не скільки затребувана, як у країнах ЄС, Японії, Китаї, бо не сформована культура її споживання. Україна з`їдає від сили 12 тонн равликів на рік. Тому, хочеш – не хочеш, потрібно шукати партнерів за кордоном. Поки що в Україні виробляють не більше 200 тонн равликів. В Європі ж переробні заводи готові брати 600-тонні партії цього продукту.

Отож, якщо ви в Парижі будете ласувати ніжним м'яском молюска, то дуже вірогідно, що він виріс на наших виноградниках, ріпакові, схещеному з пекінською капустою, десь у Кременецькому, Шумському, Збаразькому регіонах на фермах, чи на Полтавщині, куди я вас запрошую в одну з перспективних ферм області – «Лісовий Равлик», що в Терентієвці.

Історія

Ферма працює третій рік, минулоріч тут зібрали 10 тонн слимаків і 80 кг ікри. А історія успіху почалася із задумки молодих людей з вищою інженерною освітою, які шукали напрямки капіталовкладень та ідеї для створення власного бізнесу. Вивчили ринки збуту, затребуваність продукції, цілеспрямовано зупинилися на новому для України векторі господарювання. Троє співвласників всі креслення і будівництво здійснювали самотужки. Починаючи з нуля, збудували ферму на 45 сотках землі: облаштували літній випас — ділянку, засіяну особливим сортом ріпака, яким полюбляють ласувати равлики, збудували інкубатор, теплицю, холодильну камеру та інші виробничі приміщення. Закупили молодняк молюсків Максима та Мюллєр з родини хелікс асперса, які користуються великим попитом в західній Європі і є смачним і корисним делікатесом. В основу стратегії розвитку бізнесмени прописали: вирощування промислового равлика, переробку та створення готових напівфабрикатів для поставок в ресторани, кафе та торгові мережі, створення косметичної лінії і прийом туристів та відвідувачів для відпочинку, дегустації та ознайомленням з процесом вирощування равликів на фермі. Я хотіла б розповісти про останній пункт, оскільки спеціалізацію і відкриття секретів процесу вирощування цієї краси, що носить на собі хатку, опановуватиме лише той, кого зацікавив цей бізнес. А туристом і гурманом може бути кожен. На тих фермах в Україні, в яких мені довелося побувати, цей напрямок розвитку не популярний, руки не доходять, кажуть зазвичай. Хоч полтавці, доглядаючи за своїми плеканцями, зробили результативну ставку на просвітництво, популяризацію цікавої інформації про особливості нетрадиційного для українців «тваринництва» і пропаганду культури споживання молюсків. Ферма під лісом, свіже повітря, гарна природа, легко добиратися з Полтави. Власники прорахували і перехрестя туристичних маршрутів між трьома річками: Ворскла, Коломак та Свинківка, поруч з екопарком у Ковалівці, неподалік історичного місця, яке на туристичній мапі позначене як “Криниця Петра І”. Бути об’єктом зеленого туризму Полтавщини – це круто, вирішили бізнесмени і не прогадали.

Екскурсія

Записуватися на екскурсію треба чи не за місяць, кожна година, а саме скільки триває екскурсія, розписані. Тут уміють зробити чарівну подорож у цікавий і невідомий світ тихоходів з мушлею. На листатому полі рівненькими рядами дошки. Під ними сплять, ховаючись від сонця, маленькі равлики з прозорим м'яким панциром. Ввечері вони «банкетуватимуть». До слова, вага їжі, яку вони з'їдають, у два-три рази перевищує їхню власну. 25 тисяч зубів цього «м'якуна» розташовані в 140 рядів по понад сто штук і вони, як тертка, зішкрібають і подрібнюють їжу. У природі равлик до розмірів придатних для споживання росте 2-3 роки. Тут – шість місяців. Одночасно на фермі вирощуються близько 700-800 тисяч молюсків.

Неймовірний вигляд має приміщення , де на дерев’яних стелажах слимаки розмножуються. Рябить в очах від броунівського руху коричневих мушлів, з під яких високо локаторами стоять ріжки. Це маточне поголів’я, яке пізніше скине ікру. Слимаки – гермафродити. Сплітаючись шийками, вони метають в тіло одне одного вапняні голочки, звані любовними стрілами. Щоб елітне «стадо» не розповзалося, на стелажах є «електропастух».

В сусідньому невеликому залі доволі тепло. Тут у спеціальних коробках зберігають ікру та молодняк равлика. Один равлик виду Максима здатний відкладати від 80 до 220 яєць за одну кладку, а Мюллєра трохи менше. Ікра равликів біла, покрита гладкою оболонкою. Ювелірно, вручну працівники дістають ікру з ґрунту, адже равлики відкладають її під землею на глибині п'ять-сім сантиметрів, зробивши для цього ямки. Кілограм ікри в Європі коштує від 2 тисяч євро, залежно від якості. Маленькі молюски потрапляють в теплицю, там підростають, а потім їх заселяють у поле. У ньому равлик проводить найбільше часу. У середині вересня до початку жовтня равликів збирають. Тримають їх у спеціальних теплицях без їжі, аби ті випорожнилися, миють. Деяких відбирають до споживання, а решту готують до сну. Сплять зимою слимаки у спеціальних мішечках та ящиках у холодильних приміщеннях. В такому стані анабіозу при спеціальній температурі і волозі вони зберігаються 6-7 місяців без харчування.

Делікатеси

У затишному ресторані ферми туристів пригощають фаршированими равликами у мушлі під десятком соусів, своїх і запозичених у світових брендів, паштетом з равликів, маринованим філе та ікрою. На смак і за консистенцією равликове м'ясо нагадує куряче серце. Смаку надають соуси. Секретів не розкривають, бо за рецепти самі платили по 500 євро. Ну що ж, м'ясо дієтичне, нежирне і поживне з великою кількістю білку, амінокислот. Ікру тут вперше бачила і дегустувала. Вразила величина – розмір невеликої калинової ягоди, але білого кольору. На смак – згусточок клейковини з овочевим присмаком. Дуже цікавий харч, особливо при усвідомленні ціни на нього.

Розваги

На фермі є фотозона, майданчик для дітей з гойдалками, гірками і всіма атрибутами школярських розваг. Всюди портрети равликів, їх муляжі, кульки з їх зображенням, тераси для забавки із дерев’яними копіями слимаків і справжніми, які влаштовують перегони. Чудове видовище, коли тихоходи намірилися повзти в різних напрямках. Але у одній із Закарпатських ферм, де мені вдалося побувати, є зафіксований рекорд українського найшвидшого равлика, який “пробіг” відстань 37 сантиметрів за 25 хвилин. Тут рекорд не побили, але перегони – це ставки, азарт, везіння, нові емоції. Фішка для розкрутки ферми на місцевості, крок до культури споживання равликової продукції в Україні. А ще розвиток нової дохідної галузі, яка гідно презентує Україну у світі.

Людмила Островська

Тернопіль-Полтава

Матеріал підготовлений завдяки прес-туру в межах проекту Харківського прес-клубу Media Hub Kharkiv за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.