05.11.2024
$
41.4
€
45.14
Columbus
15.7
°С
Першого січня виповниться 114 років від дня народження Степана Бандери, якого вбили 63 роки тому – 15 жовтня 1959 р., але від однієї згадки його імені росіяни починають божеволіти від ненависті. Воно й не дивно: пропагандисти використовують слово «бандерівці» для залякування, називають посібником гітлерівців і кривавим злочинцем. У книзі Р. Частія «Степан Бандера» (видавництво «Фоліо») та записах дослідника УПА, колишнього десантника 25-ї повітряно-десантної бригади Валерія Ананьєва, наведені маловідомі факти про Степана Бандеру, котрі розвінчують міфи про нього.
Ніколи не навчався у школі
Степан Бандера народився в сім’ї греко-католицького священика 1 січня 1909 року в селі Старий Угринів (Івано-Франківська область). Прізвище «Бандера» – іспанського походження й означає «прапор», «стяг».
Майбутній провідник ОУН страждав від ревматизму суглобів, тому його навчали вдома запрошені вчителі. Степан готував себе до боротьби за України змалечку: багато молився, обливався крижаною водою на морозі, таємно від батьків бив себе ланцюгом і проколював шкіру голками.
Коли хлопцеві виповнилось 10, – проголосили ЗУНР і почалася польсько-українська війна. І саме тоді він вступив до Стрийської гімназії. Через 4 роки навчання Бандера вже сам читав лекції іншим гімназистам. Хвороба суглобів стала перепоною для вступу Степана в «Пласт». Але в 13 років він потрапив до організації, хоч і з третьої спроби. Степан зарекомендував себе як витривалий спортсмен, у вільний час співав у хорі, грав на мандоліні й гітарі, захоплювався грою в шахи. Хлопець був категорично проти паління й випивки. Перші псевдоніми Бандери – Сірий, Лис і Баба.
Студент Політехніки без диплома
У 1928 році Степан приїздить до Львова на навчання в Політехніці в агрономічному відділенні. Паралельно вступає в підпілля ОУН. Навчання скоро перестає бути пріоритетом для Бандери, – він навіть диплом не отримав. Натомість його повністю поглинає національно-патріотична робота.
Степан займався просвітництвом: їздив від товариства «Просвіта» в села Львівщини із лекціями. Розвивався у спорті: мав успіхи в легкій атлетиці, плаванні, лижах, баскетболі.
В цей же час молодий Бандера виконував завдання для Української військової організації – поширював підпільні видання і був зв’язковим. А коли на початку 1929 року створили ОУН, – вступив негайно. Але для цього «дописав» собі в паспорті рік – в організацію брали лише від 21 року. Попри молодий вік, став впливовим і шанованим лідером ОУН. Боровся з польським режимом за допомогою нальотів на урядові установи.
Крайовий провідник ОУН
У 1933 р. Провід українських націоналістів на чолі з Коновальцем призначив Бандеру крайовим провідником ОУН і крайовим комендантом бойового відділу ОУН-УВО. Бандера був «гетьманом підпілля»: організував чимало глибоко законспірованих озброєних груп, готував народні маси до озброєної боротьби, створив культ борців за свободу Україну. З його ініціативи на могилах січових стрільців ставили пам’ятники і хрести, справляли поминальні служби, несли квіти. І саме він взяв курс на масовість націоналістичного руху.
У 1933 р. під проводом Бандери пройшла акція з гаслом «Вимагаємо українських шкіл! Геть польських учителів!» Учні нищили польські прапори й герби, не відповідали педагогам польською мовою, говорили вчителям, аби ті «забирались до Польщі».
Давав відсіч радянському терору
У 1932-1933 рр. радянська Україна потерпала від штучно організованого більшовиками голодомору, від якого загинули понад 3 мільйони наших громадян. У відповідь крайові кадри ОУН, очолювані Бандерою, спрямували всі свої сили проти московсько-більшовицької агентури. У Львові 3 червня 1933 року прийняли рішення про замах на радянського консула. Операцією керував особисто Степан Бандера.
А ось як він пояснював мету боротьби проти більшовиків: «ОУН виступає проти більшовизму тому, що це система, за допомогою якої Москва поневолила українську націю, знищивши українську державність. … Більшовизм методами фізичного знищення бореться на східноукраїнських землях з українським народом, а саме – масовими розстрілами в підземеллях ДПУ, знищенням голодом мільйонів людей і постійними засланнями до Сибіру, на Соловки».
Смертна кара, тюрми, голодування
Після здійсненого теракту зі вбивством міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Пєрацького Бандері виголосили смертний вирок. Це сталось у суді в Польщі в 1936 р. під час знаменитого Варшавського процесу, – так звана «справа Бандери й товаришів». Почувши свій вирок, він вигукнув: «Хай живе Україна!» Цікаву річ з цього приводу напише історик П. Балей: «…Щоб увійти в історію національним героєм, реалізатором «величної ідеї» – батьком української державності, Бандера був готовий прийняти тричі смерть на ешафоті. Ту саму готовність він хотів бачити в кожній українській людині».
Чи був «поплічником нацистів»?
30 червня 1941 р. ОУН на чолі зі Степаном Бандерою проголосила Акт відновлення Української Держави. Історична подія сталась у Львові, на балконі палацу Любомирських на площі Ринок, 10. Нацисти обурились. Бандеру арештували і вимагали відкликати Акт.
Бандеру відправили в німецький концтабір «Заксенгавзен», а в Україні тривали арешти українських націоналістів. У липні 1941 року влада німецьких окупантів оголосила про остаточну заборону діяльності українських організацій. Практично до завершення Другої світової війни Бандеру протримали в ув’язненні.
Чимало міфів російської пропаганди будується на твердженні, що Степан Бандера, Роман Шухевич та будь-хто із членів ОУН і УПА – «прислужники Третього Рейху й воювали на боці Гітлера». Насправді ж, послідовники Бандери всю війну продовжували боротись як проти нацистів, так і проти радянської армії – і ті, й інші для них були окупантами. Націоналісти пішли на тимчасову співпрацю з Абвером (орган армійської розвідки) ситуаційно й нетривало, адже їхньою основною метою було створення української держави. Німеччина ж виступала головним супротивником Польщі, яка страшним гнітом душила Західну Україну. Піком співпраці стали 39-ті-41-і роки, – і саме в цей час Сталін уклав союз із Гітлером. Та як ми вже писали вище, варто було лише проголосити Акт відновлення Української Держави у Львові 30 червня 1941 року, як шляхи німецької та української сторін розійшлися, а націоналістів спіткали арешти і ув’язнення.
Чи боролася УПА з нацистами?
Ще один безглуздий міф говорить про те, що УПА… створена німцями. І начебто в співпраці з гітлерівцями УПА проводили «каральні операції проти партизанів», а також проти євреїв, поляків і навіть українців. Час розвінчати це твердження, адже німецька сторона вважала діяльність УПА «антинімецьким повстанням». Таку ж оцінку надавала й радянська сторона. Перша сотня УПА була сформована 22 січня 1943 р. І вже за кілька тижнів завдяки їй розгромили німецьку комендатуру в м. Володимирець на Рівненщині. З того часу масштаби опору гітлерівцям тільки зростають. Окупанти проводять у відповідь масштабні антипартизанські операції, задіюючи бронетехніку й літаки. В райони Березне, Людвипіль, Мізоч, Острог, Шумськ і Кременець навіть перекинули дивізію для боротьби з УПА. Та все це марно! В червні 1943 р. окупаційний керівник Волині та Поділля Гайнріх Шене доповідав, що його адміністрації «українські націоналісти завдають більше труднощів, ніж більшовицькі банди». Цей факт довелось визнати і керівництву радянських партизанів.
Про вбивство знав заздалегідь
Батька Степана Бандери отця Андрія розстріляли в липні 1941 року. Бандера намагався вивезти батька та сестер із радянської окупації, проте тато відправив синові записку: «Від втечі з краю відмовляюся, народ залишити не можу». Сестер відправили в радянські табори, де їх замордували. Брати Степана – Василь та Олекса, полягли в коцентраційному таборі Аушвіц у липні 1942 року.
У 1950-х Степана Бандеру вчергове обрали провідником ОУН. Відреагував у своєму стилі: «Дякую! Смертний вирок приймаю». Радянські спецслужби здійснювали на нього замахи один за одним, але невдалі. Його повідомляли про замахи і в 1959 році, проте він відмовився від охорони. 15 жовтня агент Богдан Сташинський застрелив борця за українську незалежність із пістолета, що був наповнений отруйним газом.
