23.11.2024
$
41.32
€
42.99
Columbus
7.8
°С
Мальовниче село Ішків лежить на березі річки Стрипи. Поблизу – Ішківський загальнозоологічний та орнітологічний заказники. Із 2018 року село ввійшло у склад Купчинецької сільської громади. Відтоді почався новий етап його історії.
Про замок і трощу
Перша писемна згадка про Ішків датується 1430 роком. Колись тут був замок, стверджують дослідники. Замчище – чотирикутник з валів, які розширені по кутах, є біля церкви, котра зараз не існує, на її місті – хрест, присвячений святому Антонію. Замок був квадратним, сторона квадрату – 130 метрів, площа – 1700 квадратних метрів. Ворота були з північно-західного боку. Замок і церква святого Антонія були споруджені в ХV столітті.
Від березня до липня 1944 р., коли по річці Стрипа пролягала лінія фронту, жителів Ішкова переселили у село Золота Слобода. Під час військових дій 1944 р. близько 160 будинків спалили фашисти.
Згадується Ішків і в романі «Троща», який написав «батько українського бестселера» Василь Шкляр. Письменник довго шукав ідеальну історію про часи українського підпілля й знайшов її на Тернопільщині, на березі річки Стрипи. Саме тут у плавнях, очеретах, які називали трощею, у трикутнику між селами Купчинці, Ішків і Багатківці переховувалися вояки бандерівського підпілля. Драма, яка трапилася з ними в 1947 році, стала основою роману.
Книжка про історію Росохуватця
Ішківський старостинський округ очолює староста Михайло Степанович Тесля. У самоврядуванні він з 2015 року. Два роки тому його офіційно призначили старостою сіл Ішків, Росохуватець і Дворище. В останньому мешкає всього 34 жителі, проте, за словами Михайла Степановича, – це райський куточок із мальовничим ставком.
– У Дворищі відбулася визначна історична подія – троща, на основі якої написав однойменну книгу письменник Василь Шкляр, – каже староста. – Наші села досить відомі саме через історичні події, котрі тут відбувалися. Церква Архістратига Михаїла збудована у 1934 році, вона пережила війну. Коли в наш час перекривали купол, то вгорі у віконцях знайшли чимало патронів і гільз, бо під час війни там сидів німецький снайпер. У навколишніх лісах і досі знаходять чимало снарядів часів Другої світової війни.
Виходець с. Росохуватець Ігор Предко написав історичну книжку про свою родину, в якій описана також історія Росохуватця та Ішкова.
– На даний час у Росохуватці проживає 370 жителів, а в Ішкові 270, – каже Михайло Степаноавич. – Молоді дуже мало.
Оновлюють бюджетні установи
В Ішкові є школа І-ІІ ступенів, садочок у Росохуватці. Невдовзі його планують перенести в приміщення школи, укомплектувати. Дітей довозять два шкільні автобуси, тож проблеми із добиранням дошкільнят до дитсадка не виникне.
– За Польщі пан мав в Ішкові свій маєток, за радянських часів тут був колгосп, контора, – розповідає староста. – На місці старої церкви стоїть пам’ятний знак. По всіх селах у 90-х роках насипали символічні могили січових стрільців, а в Ішкові є справжня могила цих воїнів, в якій вони поховані. Візитівкою Ішкова вже майже 10 років є інтерактивний музей музичних інструментів «Камертон», який заснував музикант Петро Катола.
Більшість земельних паїв місцевих жителів орендує «Агропродсервіс», проте є і дрібні фермери – Іван Федкайло, Борис Баран та інші, які також мають землю в обробітку.
– Іван Чайківський дуже допомагає нашим селам, – наголошує Михайло Степанович. – Громада живе за рахунок податків, які сплачує «Агропродсервіс». Фермери теж докладаються. Зараз триває облаштування церковної огорожі та дзвіниці. Люди самотужки збирають кошти, аби церква мала ошатний вигляд.
Збудували нову церкву
Всі три села, що входять до Ішківського старостинського округу, повністю освітлені, газифіковані, з центральним водогоном.
У Купчинецькій громаді діє програма з виплати одноразової грошової допомоги матерям-героїням, у яких 5 дітей і більше. В Ішкові є двоє таких жінок. З бюджету громади виділили кошти на ремонт ФАПу у Росохуватці, бо він у приміщенні старенької хати. Клуб у цьому селі вже відновили. Він один із найкращих у громаді.
– У Росохуватці гарна нова церква, збудована два роки тому, – зазначає староста. – Вона дуже здружила людей. Є дитячий майданчик, поруч із яким хочемо поставити тренажери для спортмайданчика. В Ішкові ми обгородили цвинтар бетонним парканом. Його розмалювали художники з Києва.
У Купчинецькій громаді є комунальна служба, яка працює в кожному селі два-три дні. Сміття теж вивозять централізовано, тож позитивні зміни не лише відбуваються, а й дають свої відчутні результати.
Леся Заморська
