Цього року на свято Покрови Пресвятої Богородиці минає 80 років з часу створення Української
Повстанської Армії. Як відомо, з-поміж учасників національно-визвольних змагань було чимало
жінок. Одна з них – лікарка підпілля, працівниця Українського Червоного Хреста у Чортківській окрузі,
лицарка Бронзового хреста заслуги УПА Ірина Бабуняк (псевдо «Ніна», «Ірка»).
28 вересня 2022 року виповнилося 100 років з дня її народження. До ювілейної дати в Музеї
національно-визвольної боротьби Тернопільщини організували тематичну експозицію. А в рідному
селі лікарки Вербові, у шкільному музеї, планують провести захід вшанування світлої пам’яті своєї
землячки 1 листопада.
Ірина Бабуняк («Ніна») народилася 28 вересня 1922 року в селі Вербів Бережанського повіту в
учительській сім'ї. Навчалася в початковій школі у родинному селі, згодом закінчила Бережанську
гімназію. Була членкинею Марійської дружини, Юнацтва ОУН, стала членкинею ОУН. У 1940 році
вступила на лікувальний факультет Львівського медичного інституту (нині Львівський національний
медичний університет імені Данила Галицького).
На початку квітня 1944 року, коли фронт наблизився до Тернополя, багато студентів-медиків
перейшли у підпілля для праці в УЧХ і відділах УПА, в тому числі й Ірина Бабуняк.
Дівчину направили в Тернопільську область в село Тростянець Бережанського району. Тут вона
зустріла своїх батьків, які через воєнні обставини були змушені переїхати з м. Бережани до рідні в
село.
На хуторі Морги поблизу села Сільце (нині Підгаєцької ТГ Тернопільського р-н, Тернопільської обл.)
Ірина Бабуняк закінчила курси підвищення кваліфікації студентів-медиків і скерована окружним
медичним референтом на постій у села Більче-Золоте та Монастирок Борщівського району
Чортківської округи.
Навесні 1945 року так звана «червона мітла» проводила облави у селах Чортківської округи. На
Великдень (6 травня) у Ясенівському лісі біля хутора П'ятихатки відбувся бій між відділами УПА
Борщівського та Заліщицького районів і гарнізонами НКВД. Тоді загинули 22 енкаведисти і троє бійців
УПА.
Ірина Бабуняк разом зі своєю подругою Марією Понятишин «Лесею», незважаючи на небезпеку
поквапились до лісу, де недавно відбувся бій повстанців із підрозділом НКВД, щоб надати медичну
допомогу своїм пораненим. Переодягнувшись у сільський одяг, разом з двома дівчатами з села
Більче-Золоте — підрайоновою Марією Миськів («Дібровою») та зв'язковою Парасковією Танчак,
пішли в напрямку П'ятихаток, але потрапили в засідку НКВД.
«Ніна» і «Леся» відстрілювались, але їх таки схопили. Ірину Бабуняк поранили в плече, а згодом
голову прокололи багнетами в багатьох місцях. Дівчині на той час не виповнилося й 23-х років.
Її подруга «Леся» — надрайонова Українського Червоного Хреста, поранена розривною кулею в
голову. Їй зірвало череп, а тіло кадебісти в багатьох місцях пробили багнетами. Районову Марію
Миськів та зв'язкову Парасковію Танчак енкаведисти замучили без жодного пострілу так, що їх
неможливо було впізнати.
На третій день Великодніх свят селяни привезли тіла вбитих дівчат до села, а наступного дня «Ніну» і
«Лесю» поховали на цвинтарі в одній могилі у селі Більче-Золоте.
У 1997 році Ірина Бабуняк разом із соратницею, подругою Марією Понятишин з почестями
перепохована у братській могилі на цвинтарі м. Теребовля.
Згідно з Наказом Головного військового штабу УПА ч. 2/46 від 10.10.1946 р. співробітниця
Українського Червоного Хреста на Чортківщині Ірина Бабуняк — «Ніна» нагороджена Бронзовим
хрестом заслуги УПА.
19 листопада 2017 р. від імені Координаційної ради з вшанування пам’яті нагороджених Лицарів ОУН
і УПА у м. Бережани Тернопільської обл. Бронзовий хрест заслуги УПА (№ 024) переданий на
зберігання в Музей родини Бабуняків у с. Вербів Бережанського р-ну Тернопільської обл. (тепер
Нараївської ТГ).
