Вже понад 25 років тернополянин Олексій Милиньчук будує печі, грубки, каміни, тандири та барбекю. Каже, що давно збився з ліку, скільки їх набудував чи відреставрував. Мав замовників не лише в Тернопільській області, а й Києві і, навіть, у Польщі. До речі, свій перший камін збудував саме у Польщі, де був на заробітках. Тандири та барбекю будував для тернопільських ресторанів «Лемківська хата» й «Хутір».
Камін може обігріти 2 поверхи
Хоч за спеціальністю пан Олексій є залізничником, проте за покликанням – майстер-будівельник. За 7 років заробітків у Польщі разом із кількома помічниками збудував 18 двоповерхових будинків «з нуля».
Мій батько був трактористом, будівельником, ковалем, столяром і грав на гармошці, – каже чоловік. – Він любив робити лише якусь одну роботу. Я змалку бачив, як і що він робив, проте печі і грубки тато ніколи не ставив. Вперше я побачив як будують грубку, коли був десь у 7 класі. Її в нашій хаті ставив мамин двоюрідний брат. Він був знаним пічником на всю околицю. Я йому допомагав, подавав матеріали, підмітав. Тоді не було болгарок, тож цеглу він розбивав молотком, а я підмітав за ним, мішав глину з піском.
Свій перший камін Олексій Милиньчук зробив у Польщі в 1995 році. Сам замовник добре знав, як збудувати камін, мав відповідні креслення.
Камін – це вогонь, обгороджений залізом, – пояснює майстер. – Те, що останнім часом найбільше замовляють, – це імітація каміна. Бо колись всі європейські замки обігрівалися камінами. Там була продумана ціла система: камін розпалювали у підвалі, а через всі палати проходили теплові рукави – комини, які йшли зигзагами в стінах і нагрівали їх. Тому величезні зали обігрівалися за рахунок гарячих стін чи підлоги.
За словами пана Олексія, якщо збудувати правильний сучасний камін з турбіною, то можна обігріти навіть два поверхи.
Цікаве замовлення мав чоловік у Києві. Там він збудував камін, який обігрівав перший поверх, а на другому ще й лежанку і кімнати, при чому лежанку за старою технологією майстер обліпив глиною з кінським гноєм.
Грубка найбільше акумулює тепло
Останнім часом через здорожчання природного газу багато-хто переходить на твердопаливні котли, а то й повертається до кахельних грубок і печей.
Нещодавно я реставрував дві грубки у селі Курівці, – розповідає пічник. – Коли здер глину, то був дуже здивований, адже грубка була вимурувана з теребовлянського каменю, яким зараз обкладають фасади. Ці плоскі камінчики були викладені один на другий і простояли від війни. Я перештукатурив ті дві грубки, вирівняв кути і вони досі служать.
Найпростішу кахельну грубку можна поставити за тиждень, а дещо складнішу – за місяць. На камін потрібно до двох тижнів. Все залежить від складності. От, наприклад, дуже цікавий овальний камін пан Олексій робив у с. Біла. Це замовлення виконував два тижні, бо зверху обкладав його мармуром.
На мою думку, найкращою для обігріву є саме грубка, хоч я можу зробити і камін, і піч для хліба, і тандир, – каже пічник. – Бо грубка – це як заряджений акумулятор автомобіля. Коли ти її напалив, то вона гріє майже добу.
Будував тандити для ресторанів
У тернопільському літньому барі «Лемківський двір» Олексій Милиньчук збудував цілий комплекс – кухню з блятами, а замість грубки зробив коптильню, в якій досі коптять рибу і м'ясо. Тоді мангал, завдовжки два метри, в якому за один раз можна приготувати до 70 шашликів. Комплекс завершує тандир, куди одночасно можна завантажити 79 шашликів, а час їх приготування всього 12 хвилин.
Особливість тандира в тому, що він будується у формі бочки з цегли-шамотки, розпалюється внизу, – каже майстер. – Шашлик у ньому вішають, а не кладуть.
У ресторані «Хутір» Олексій Милиньчук будував гігантську піч, на якій готують великі казани з їжею. З-поміж його робіт і помпейська піч, яку використовують спеціально для випічки піци.
Знайти майстра можна на «Фейсбуці» або ж зателефонувавши за номером: 098 997 56 05.