Інженер-технолог із глибоким корінням у зерновій галузі, яка знає не тільки, як зберегти врожай, а й зекономити час і ресурси та вберегти власні нерви завдяки продуманим алгоритмам й системам контролю. Її освіта – це міцний фундамент, а десятирічний досвід керівництва лабораторією на елеваторі зробив її не просто фахівчинею, а людиною, яка бачить увесь процес від колоска до готового стандарту. Софія Нестеренко – науковець-практик, котра бачить не тільки зерно, а й ґрунт, у якому воно проростає, і ринок, на який воно потрапить поділилася власними поглядами щодо цього із читачами журналу «АГРОТУР».
Нині одним із провідних напрямків діяльності Софії Нестеренко є питання харчової безпеки. Свого часу вона впровадила на Радушнянском ВСП систему НАССР (Hazard Analysis and Critical Control Points).
- Ми є те, що ми їмо! (We are what we eat!) – сутність цієї відомої фрази в тому що: ми їмо кожен день, таке ГМО, а також – НАССР, ISO, Organiс, FSSC, IFS, BRRCGS та багато іншого. Свого часу вперше впровадила на Радушнянском ВСП систему НАССР (Hazard Analysis and Critical Control Points) згідно з основним положенням стандарту ДСТУ ISO 22000:2007 «Система управління безпечністю харчових продуктів. Вимоги до будь-яких організацій харчового ланцюга» (ISO 22000:2005 IDT). Це допомогло знайти критичні контрольні точки та встановити додатковий контроль за ними. Це забезпечило харчову безпеку зерна та продуктів його переробки. Наявність системи НАССР збільшило конкурентоспроможність серед інших підприємництв. НАССР – це про безпеку, а не про якість! – наголошує фахівчиня із харчової безпеки.
Детальніше про систему НАССР, завдяки якій можна простежити агропродукцію з моменту її вирощування до її купівлі – у №11 журналу «АГРОТУР» та в інтернетвиданні ZAHIDPRES.COM.UA
