Згідно з індикаторами Національної економічної стратегії на період до 2030 року до 3% всіх орних земель в Україні має бути під органічним виробництвом. Тобто потрібно у п’ять разів збільшити площі органічних угідь. Крім того, до 2030 року експорт органічної продукції має збільшитися до $1 млрд. Інформує AGROPORTAL.UA.
За словами учасників ринку, збільшити площі органічних угідь можна шляхом передачі державних земель органічним виробникам. Але, крім земельного ресурсу, виробники потребують фінансування від держави та готові користуватися різними програмами підтримки.
Як розповів виконавчий директор ПП «Галекс-Агро» Сергій Леонець під час міжнародної конференції «Органічні зернові та олійні культури: виробництво, переробка та експорт», пільгові кредити, наприклад, «5-7-9%», працюють ефективно. Якщо ліміт для органічних виробництв буде збільшено, то вони користуватимуться програмою кредитування, адже на все коштів не вистачає.
Гліб Лукʼяненко, директор ПП «Агроекологія»
На мою думку, найдієвіший спосіб – змінити систему оподаткування для органічних виробників, починаючи від оподаткування орендної плати на земельні ділянки і закінчуючи ланцюгом доданої вартості. Це буде максимальний стимул для власників ділянок здавати їх саме органічним підприємствам, оскільки вони будуть отримувати більшу орендну плату завдяки конкурентним умовам оподаткування, також буде стимулюватися ринок органічної переробки.
Ефективні технології – хороший результат діяльності фермера
Сільське господарство залежить від погоди, але з досвідом аграрії розуміють, що на результати їхньої діяльності більше впливають технології.
Олексій Язиков, директор ТОВ «Жива Нива»
Україні не вистачає якісної наукової роботи з розвитку технологій вирощування органічної продукції. Ту наукову базу, яка існує в ЄС, ми давно вивчили і впроваджуємо, піднявшись навіть вище за європейців, і знаходимося на рівні американського ринку. Нам потрібно розвивати свої ідеї за наших умов.
Євген Комаров, відповідальний за органічне виробництво агропромислової групи «Арніка»
Впровадження технологій компенсує ризики, які виникають зі змінами клімату, – це застосування сівозміни, якісне насіння і зрошення. Наші компанії на Полтавщині та Черкащині, за підтримки USAID Агро, організували ОВК і отримали грант на модернізацію насосної станції, облаштування зрошувальних машин. Це дозволить водокористувачам збільшити зрошувані землі на 400-500 га. Ми готуємося до змін клімату і наступного року 10% земель матимемо під зрошенням.
Вирощування органічної продукції складається з технологічного процесу та кількості води в ґрунті, зазначає генеральний директор ТОВ «Дедденс Агро» Віктор Щербачук. Економічний складник урожайності від вирощування органічної продукції залежить саме від цих двох показників. Тому зрошення впливає на конкурентоспроможність продукції та є дуже важливим процесом у вирощуванні культур.
Розширення органічного землеробства неможливе без розвитку внутрішнього споживання
Органіки стикаються з проблемами, коли землі розкидані по селах, і там часто засівають площі ГМ-соєю. Натомість органічні виробники змушені зменшувати посіви, утворюючи буферні зони.
Євген Комаров, відповідальний за органічне виробництво агропромислової групи «Арніка»
Для розвитку органічного сектору потрібен споживач. У Європі розвиток органіки пов'язаний зі зростанням споживання. Якщо ми зможемо постачати свою продукцію в дошкільні, шкільні заклади, у лікарні, державні установи, тоді не потрібно буде залучати виробників, вони самі знайдуть землі для вирощування органічної продукції. Тож без розвитку внутрішнього споживання органічної продукції розвиток виробництва дуже складний.
Проте Україна має перспективи збільшення виробництва органічної продукції в країнах ЄС. Наша сировина переробляється в Європі, створюється додана вартість, і дещо потрапляє навіть до нас на ринок уже як готова продукція. Тим часом багато українських господарств втілюють проєкти зі створення доданої вартості.
Сергій Леонець, виконавчий директор ПП «Галекс-Агро»
У нас був започаткований проєкт із виробництва органічних круп, але наразі ми розробляємо паковання, поставили фасувальне обладнання, пробуємо зайти на ринок України. Сьогодні відбуваються перші відвантаження до Молдови, Канади, Польщі. У нас також є переробка молока і м'яса, але головне – це крупи з фокусом на експорт. На цей проєкт залучалися власні кошти, ми закупили фасувальне обладнання, жорновий млин, що дозволяє виробляти борошно.
У «Галекс-Агро» дослідили внутрішній ринок, спробували на ньому торгувати, але український споживач не готовий переплачувати. За словами Сергія Леонця, ринок круп в Україні дуже насичений, у торговельних мережах представлено багато виробників, тому бути цікавішим для споживача і конкурентним за ціною дуже складно. Тож компанія орієнтується на експорт, уже мають підписані контракти зі США.
У ПП «Агроекологія» також займаються переробкою продукції. Переробляють зерно на крупи, борошно виробляють на внутрішній ринок, наразі також будують молочний завод.
Гліб Лукʼяненко, директор ПП «Агроекологія»
У нас є проєкти, де, не будуючи власну велику переробку, на давальницьких умовах ми переробляємо продукцію і під контракти постачаємо, адже на ринку недозавантажених потужностей багато, і не проблема їх знайти. Для органічного сектору характерно те, що компанії не дуже великі, й фермеру, який навчився вирощувати пшеницю, ще потрібно буде навчитися робити борошно. Тому варто займатися своєю справою, і тут питання: або об'єднуватися, або знаходити на ринку підрядників.
Євген Комаров, відповідальний за органічне виробництво агропромислової групи «Арніка»
Ми довго готувалися до переробки. Зупинилися на високоолеїновому соняшнику декілька років тому, навчилися його вирощувати, і сьогодні він займає третину наших земель. Побудували власний завод із переробки соняшнику. Але не потрібно применшувати наші можливості постачання сировини. Наприклад, мало хто з європейських фермерів може поставити великому виробнику кукурудзу однорідної якості. Україна має дуже велику конкурентну перевагу, і це варто використовувати.
ТОВ «Жива Нива» поки що налаштована на вирощування органічних культур. І саме агровиробництво, на думку директора компанії, – це можливість вплинути на економічну ефективність господарства.
Олексій Язиков, директор ТОВ «Жива Нива»
Ми плануємо проєкт на 3-4 роки вперед, сівозміну обираємо на 5-6 років. Адже часто змінюються економічні показники по ринку, і буває, що планували сіяти сою, а сіємо квасолю чи кукурудзу. Ринок вносить у нашу сівозміну корективи.
Реалізація органічних зернових: які умови співпраці цікаві для виробників
«Для органічного виробництва характерний максимальний рівень простежуваності, тому спірних ситуацій із нашими партнерами не виникало. Всі органічні виробники намагаються експортувати зерно, а не залишати в Україні, адже місцеві переробні підприємства не можуть забезпечити належні ціни», – зазначає директор ПП «Агроекологія» Гліб Лук'яненко.
За словами Олексія Язикова, в органічному виробництві немає стабільності в постачанні та запитах. Сільгоспвиробнику потрібно дотримуватися сівозміни й протягом 5 років бути впевненим у тому, що продукцію хтось купить, а такої впевненості немає.
«Бажано, щоб ми мали постійний збут. Важливо, скільки ми будемо заробляти на гектарі. У нас план – €1200, тоді ми матимемо змогу нормально розвиватися і просувати органічне виробництво», – говорить фахівець.
