Ірина Плетюк із села Дунаїв, що на Тернопіллі, вирощує полуницю на чотирьох гектарах землі. За її словами, в літньо-осінній період головне закласти основу під урожай наступного рік. Розпочинають готувати рослини до цього ще з серпня – важливу роль відіграє підживлення. Про те, як доглядати за ягодою в різні сезони та, зокрема, восени жінка розповіла розповіла Суспільне Тернопіль.
За словами Ірини Плетюк,
«Оскільки в нас літо цього року було посушливе, дощів мало випадало, то важливу роль відіграє полив. Наша полуниця посаджена на грядках під плівкою. І коли температура повітря 30 градусів, а плівка чорна, то біля рослини температура ще вища. І полуниця спікається», – розповіла фермерка.
За її словами, в спеку поливають полуницю два рази на тиждень.
«До води додаємо різні добрива – найефективніше, якщо буде більше калійного. Вимірюємо вологість ґрунту. Якщо вона зависока, кидаються кореневі хвороби. Тому при потребі перестаємо поливати, доки вологість не повернеться до норми. Заливати рослину не можна».
Дозріла полуниця
Поки полуниця дозріває, на грядках треба прополювати бур'яни, розповіла Ірина:
«Ручне прополювання один раз робимо під час збору урожаю. Лопаткою видаляємо великий бур'ян. Міжряддя обробляємо фрезою, дрібні бур'яни випалюємо гербіцидами»".
Після збору врожаю, розповіла фермерка, полуницю потрібно скосити.
«Це робиться через 10 –14 днів після того, як зібрали врожай. Рослина має відновитися, набрати зеленої маси. Має вирости новий листок, по ньому треба відпрацювати мікроелементами. Це, ніби вітаміни для рослин. У ґрунті немає стільки мікродобрив, скільки їй потрібно. Скошуємо застаріле листя, аби росло нове і рослина залишалася молодою й здоровою. Всі шкідники, всі хвороби, які були на листку скошуємо разом із ним. Ми робимо це механічно – чіпляємо косилку до трактора. На нашій площі обрізати вручну буде довше і фінансово затратніше».
Відновлена полуниця після скошування
Після скошування, розповіла Ірина Плетюк, обробляє полуницю гідроксидами.
«Це своєрідні антисептики. Обробляємо від хвороби "борошниста роса". Також треба обробити від шкідників. У нас найпоширеніші шкідники – це кліщ і хрущ. Застосовуємо два препарати і чергуємо їх, оскільки шкідники до них звикають. Тобто обробляємо одним препаратом, а через 14 днів обов'язково повторюємо іншим».
Свої грядки на зиму Ірина не накриває.
«Є сорти, які взимку вимерзають. Але оскільки ми садимо полуницю на великій площі, то вирощуємо сорти, які потрібно накривати лише ранньої весни. Ми робимо це приблизно 10 лютого. Накриваємо не всі ділянки, а лише частину. На накритих ділянках урожай отримуємо на декілька тижнів раніше. Таким чином, ми можемо розтягнути збір ягід і не залучати до нього великої кількості людей. У нас збір триває приблизно півтора місяці».
Грядки полуниці, накриті агроплівкою
Полуницею, каже Ірина, займається з дитинства:
«Мої батьки займалися полуницею, правда не в таких масштабах. Коли я подорослішала, то теж вирощувала на малих площах — до пів гектара, не більше. Але потім уклала договір з фруктовою компанією і за цим договором перші 1,2 гектара засадила пізньою полуницею. Вона йде на дитяче харчування, пюре, йде за кордон. Вона починала давати урожай під кінець червня. Мені порадили вирощувати ще й ранні сорти, бо в мене було багато часу до того. І відтоді вже років п'ять ми на великих ділянках садимо. Ранні сорти вирощуємо на ринок. Працюємо над тим, щоб ягода була солодка, смачна і м'яка. Твердої ягоди ніхто не хоче»".
Ірина Плетюк на полі з чоловіком
На своїх грядках Ірина Плетюк вирощує ранні сорти полуниці: «Хоней», «Вайбрант», «Амі» і пізній сорт «Зенга Зенгана». Каже, головне – любити те, чим займаєшся:
«Чомусь я люблю полуницю. Звичайно, важко, бо я працюю ще вчителькою внашому селі у початковій школі. Але у вчителів є відпустка 56 календарних днів. І всі ці дні проводимо в полі. Чоловік фермер, має землю в оренді. Він вирощує зернові, сою. А я думала щось розпочати своє. Зрозуміла, що треба працювати в полі, чоловікові допомагати, бути одною командою. І так разом працюємо удвох».
