Волоський горіх, як інформує AGROTIMES.UA, залишається однією з найперспективніших експортних культур України: країна вже входить у світову четвірку виробників, експортує горіхи переважно до Європейського Союзу та має екологічну перевагу перед конкурентами.
Водночас галузь тримається здебільшого на домогосподарствах і стикається з браком якісних саджанців та проблемами відповідності європейським стандартам. Про це йдеться у дослідженні Київської школи економіки.
За 2024–2025 роки Україна виробила близько 101 тис. тонн волоського горіха, поступившись лише Китаю, Сполученим Штатам Америки та Чилі. Понад 95% продукції вирощується у домогосподарствах, що робить українську модель унікальною порівняно з промисловими садами в інших країнах.
У 2023 році експорт горіхів приніс Україні $77 млн, з яких 72% припало на очищений продукт. Найбільшими ринками збуту стали країни Європейського Союзу (58% виручки), а також Туреччина, Франція та Румунія. Дослідники підкреслюють, що очищені горіхи продаються майже вчетверо дорожче за неочищені, що напряму впливає на прибутковість.
Державна підтримка та донорські програми стимулюють розвиток галузі. Лише між 2018 і 2023 роками за субсидії було закладено майже 6 тис. га нових садів. Програма «єРобота» покриває до 70% витрат на їх створення і вже залучила мільярди гривень у розвиток горіхівництва.
Водночас головними бар’єрами залишаються дефіцит якісних саджанців і проблеми з відповідністю стандартам ЄС. Імпортовані саджанці з Франції та Молдови не завжди добре адаптуються до українських ґрунтів, а вітчизняні розсадники ще борються з проблемою сортової чистоти. Також виробники стикаються з труднощами контролю якості – зокрема з пліснявою, нерівномірним сушінням та наявністю афлатоксинів.
При цьому український горіх має вагому екологічну перевагу: його вуглецевий слід становить лише 0,76 кг CO₂/кг проти 3,56 кг CO₂/кг у мигдалю. Це відкриває можливість позиціонування продукту як кліматично дружнього суперфуду.
