В Україні оптова ціна на мед цьогоріч стартує від 55 гривень за кілограм, що навіть не покриває собівартість виробництва. Зниження ціни почалося ще торік і триває досі. Пасічники стикаються з труднощами, зокрема через низький попит та високу конкуренцію на світовому ринку. Інформує PROPOZITSIYA.COM із посиланням на ТСН.
Пасічниця з Чернігівщини Оксана Дреєва розповідає про своє розчарування:
«Цього літа я зібрала на третину менше меду, ніж торік. Ціни такі низькі, що навіть не хочеться продавати».
За її підрахунками, собівартість продукції вища, ніж та ціна, яку пропонують посередники. На це вплинули світові ринки – Китай, Індія та Аргентина експортують значну кількість меду, що створює надлишок пропозиції на тлі зниженого попиту.
Ярослав Білик, власник найбільшого в Україні господарства з 4,5 тисячами вуликів, ділиться своїм підходом:
«Коли ціна падає, потрібно брати кількістю. Кооперування та збільшення обсягів допомагають знизити собівартість».
Він також зазначає, що у США бджолярі з меншими пасіками змушені приєднуватися до великих компаній або продавати свої господарства, аби залишатися на ринку.
Експорт меду та його виклики
Україна залишається одним із провідних експортерів меду, хоч і стикається зі складною логістикою. Минулого року за кордон було продано майже 55 тисяч тонн українського меду, здебільшого до Європи. Проте бджоляр Сергій Липко вважає, що такий експорт має свої мінуси:
«Ми продаємо просто сировину. Набагато вигідніше, коли є додана вартість. Було б добре, щоб в Україні з'явилися медоварні, які перероблятимуть хоча б половину експортованого меду».
Європейські компанії фасують український мед, переробляють його на десерти та напої. Бджолярі вважають, що варто розвивати власний бренд, щоб збільшити прибуток.
Перспективи внутрішньої переробки меду
Через зниження оптової ціни та ризики транспортування, пов’язані з війною, Оксана Дреєва планує зосередитися на переробці меду в своєму міні-цеху, виробляючи напої та десерти. Вона помічає зміни в уподобаннях українців.
«Дорослі купують просто мед, а молодь віддає перевагу переробленій продукції».
Попри складнощі, багато пасічників, включно з Оксаною, не збираються згортати виробництво, а навпаки – планують розширення своїх пасік, сподіваючись на кращі часи для українського меду.