ВІД ПОЛЯ ДО ПОЛИЦІ ВИГОТОВЛЯЮТЬ МОЛОЧНУ ПРОДУКЦІЮ У ТОВ «СТАРИЙ ПОРИЦЬК»

28.10.2024

20:18:25

Поділитись:

/ У цьому агропідприємстві, що господарює на Волині, вирощують корми, виробляють молоко та виготовляють різноманітну продукцію. Скрізь дотримуються чітких органічних стандартів. Сільгосппідприємство запрацювало в 2010 році. Молочні продукти ТМ «Старий Порицьк» нині продаються в рамках проєкту «Лавка Традицій» торговельної мережі «Сільпо». Нещодавно з’явився і фірмовий магазин цього виробника у Луцьку. Незабаром планують проводити й екскурсії на ферму для луцьких клієнтів, щоб вони на власні очі побачили, де виробляється органічне молоко і як його переробляють. Про витоки господарства та як зараз налагодили процес органічного виробництва молочної продукції від поля до полиці «АГРОБІЗНЕСУ СЬОГОДНІ» розповів власник ТОВ «Старий Порицьк» Валентин Обштир.

В органічне сільське господарство Ви прийшли із банківської сфери. Починали діяльність із кредитних коштів?

– На той час мав власні гроші. Як економіст за освітою та банківський працівник переконаний, що з кредиту не можна починати власну справу. Натомість потрібно мати своїх коштів більше, ніж позичених. Почали хазяйнувати у 2010 році. А перший кредит взяли десь у 2019 році, коли давали кошти десь під 3% річних у гривні. Хороші були умови, тому не зміг стриматися. Але то був мій перший кредит.

– Чому вирішили змінити діяльність і піти саме в агросектор?

– На той час не змінював діяльність. Завершив працювати у банківській сфері тільки в 2013 році. У мене є ще кілька проєктів у різних напрямках. Але так як ця діяльність на малій батьківщині, тобто продовження батьківської справи, то даний проєкт для мене найважливіший.

– Ваші дід та батько працювали в селі, тому не можна сказати, що діяльність була для вас новою.

– Ще мамин батько був хазяїном, тобто фермером, мав багато землі на Поліссі. Але після війни почалася колективізація, то землю у нього забрали, а його тільки чудом до Сибіру не відправили. На тому його фермерування і закінчилося. Але дід в колгосп не пішов навідріз. До пізньої старості був столяром.

Потім вже батько навчався на агронома у Львівському сільськогосподарському інституті. Там познайомився із мамою, економістом. Після інституту їх сюди на Волинь направили. Він працював у різних господарствах. Починав – агрономом, а потім тут в Старому Порицьку був головою колгоспу. Довго працював у цьому селі. Вивів господарство на перші місця в районі. Потім наша родина переїхала в іншу місцевість. А в Старому Порицьку тим часом керували інші люди. Коли ж справи у тому господарстві пішли на спад, то батько попросив мене допомогти. Отак усе і відбулося!

– Ви створювали господарство на базі земель, які були в колгоспі?

– Тоді колгоспи перейшли в Сільськогосподарські виробничі кооперативи (СВК), а потім утворювалися Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ). Починав фінансувати СВК, а потім зробили юридичні кроки – викупили майнові паї у людей, перепідписали договори оренди. Ось так з 2010 року і почали господарювати.

– За скільки років вдалося створити органічне господарство? Що це таке: складний перехідний період і як його «пережити»?

– Перехід на органіку починається звичайно ж із рослинництва. В 2010 році зробили першу посівну за органічною технологією. В 2012-му отримали органічний сертифікат на землю і відповідно на врожай (Органік Стандарт, Bio Suisse). Він видається вже на третю посівну. Ці 2 роки були найважчими. На полях росло багато бур’янів. З гербіцидами вже не працювали, а органічна технологія ще не почала діяти. Оцей період, тобто перші роки були найскладнішими, але нічого – навчилися. Паралельно в 2011 році почали реконструкцію ферми, і в кінці 2013-го – завершили її, здали в експлуатацію доїльний зал. І в цьому ж році отримали органічний сертифікат на тваринництво, тобто м'ясо та молоко. А в 2016 році відкрили переробку.

– В органічному вирощуванні не можна використовувати нічого хімічного. Як вдавалося в перші роки боротися із бур’янами.

– Використовували звичайну технологію, а саме механічний обробіток для боротьби із бур’янами: культиватори, різні борони. Це не якась унікальна техніка. Для органіки не треба розробляти якихось спеціальних окремих агрегатів.

– Добрива використовуєте переважно від тваринництва?

– З відходів від життєдіяльності ВРХ робимо компост, а потім його вносимо на поля – це набагато ефективніше. Інколи використовуємо сертифіковані органічні добрива. Для боротьби із шкідниками також є органічні препарати. Наші агрономи та спеціалісти їздять на семінари, де їм пропонують різні продукти. Проте навіть органічні препарати використовуємо рідко і в малій кількості, якщо хочемо проекспериментувати. Натомість багато висіваємо сидератів. В основному розраховуємо на природну родючість ґрунту.

– Що вирощуєте останнім часом на полях?

– До війни у нас була така експортна трійка: пшениця (спельта), гречка та льон. Постачали їх в країни Європи. Коли почалася війна, й експорт був практично заблокований, то вирішили суттєво зменшити ці культури. Натомість перейшли на вирощування кормових: кукурудзи в першу чергу, а також трав для виготовлення сінажу. Збільшили поголів’я худоби, тому зросла потреба у кормах. Таким чином переформатували сівозміну.

– Скільки у господарстві зараз землі та яке поголів’я ВРХ?

– Зараз у нас десь близько 930 га землі. Поголів’я все разом становить більше 1000, а дійних корів десь 440. До війни їх кількість становила 340-350 голів. Зараз вже продаємо нетелі, бо вийшли на максимальну завантаженість ферми поголів’ям.

– Скажіть, яка порода корів на фермі?

– Коли починали господарювати, то була українська чорноряба. Цю породу і залишили. Просто за кордоном почали купувати якісну сперму Голштинської породи. І так у нас вже, можна сказати, на фермі чистий Голштин, бо вже більше 10 років розводимо цих корів.

– Які надої у вашому господарстві? Загалом за добу від всіх корів скільки маєте в найбільш лактаційний період?

– На фермі не даємо коровам, наприклад, шроту, бо немаємо органічного, або ж інших добавок, які впливають на віддачу молока. Так роблять у високопродуктивних фермах, розганяють надої і на 35 л за добу, і вище. Натомість у нас цього немає. Відповідно кормодень коштує набагато дешевше, і собівартість молока – менша. Але при нашому органічному раціоні надої молока становлять 20-22 л за добу від однієї корови. При цьому наші корови живуть 8-10 лактацій проти 3-4 у високопродуктивних, що дає нам можливість більше заробляти на нетелях. За добу загалом на фермі маємо 8 тонн молока. Рідко вдається переробити все до літри. Якісь залишки залишаються, і їх продаємо на молокопереробні заводи.

– У ТОВ «Старий Порицьк» переробка почалася у 2016 році. Що за цей час змінилося, як збільшилися виробничі потужності, розширився асортимент?

– Так, за цей час дуже багато змінилося. Спочатку відкрили переробку як виключно сироварню і займалися сирами. А потім, у 2018 році, до нас на ферму завітали представники «Лавки Традицій» торговельної мережі «Сільпо». Вони захотіли, аби ми були ексклюзивним постачальником молочних продуктів у «Лавку Традицій». Але для цього ми змушені були ще освоїти виробництво кисломолочних продуктів, тобто ввести в лінійку розливне молоко, йогурти, кефіри, ряжанки і так далі. Потрібно було суттєво розширити асортимент для того, щоб отримати цей контракт. Але це нам вдалося. І зараз у нас повна лінійка молочних продуктів: молоко та кефір різного відсотку жирності, йогурти різноманітні, сметана, масло і велика лінійка сирів як твердих, так і м’яких, тобто зараз майже все, що можна зробити із молока на нашому переробному заводі виготовляється.

– На завершення, як думаєте, в Україні збільшуватиметься кількість органічних виробників. Чи ця ніше залишатиметься для людей, які розуміють, чому і навіщо вони в органічному секторі.

– Давайте будемо говорити довоєнними категоріями, бо зараз не зовсім розумію, який склад населення та яка його купівельна спроможність. Наразі багато людей виїхало. Але до війни, споживання органічних продуктів, наприклад, в Польщі становило на рівні 50 євро на людину. В Україні лише 1 долар витрачала людина на органічні продукти. Навіть якщо у них ВВП в 3 рази вище, і, відповідно, купівельна спроможність, то все одно перспектива росту ринку внутрішнього споживання органічних продуктів до війни в Україні була досить суттєвою.

Проблема в тому, що багато людей не розуміють, що таке сертифіковані органічні продукти. Одні не вірять в сертифікацію, інші не відрізняють органіку від різних еко-, натур-, та домашніх продуктів. У поляків до входу в ЄС також не було повного розуміння, що таке органіка. Просто до них прийшли європейські торговельні мережі з широким асортиментом органічних продуктів та швидко їх привчили до цього. У нас органічні виробники самі намагаються про себе розповісти.

Однозначно основна категорія наших клієнтів – це мами з дітьми, і друга категорія – це молодь, яка дбає про своє здоров’я. І це не люди із високими доходами. Такі ходять у преміальні магазини і просто купують, на їхню думку, преміальні продукти, які не обов’язково будуть органічними. У них своя філософія лояльності. Спеціально десь їздити і шукати органіку вони не будуть, бо їх час дуже дорогий. Мами з дітьми, молодь та відповідальний споживач – це основні покупці органічних продуктів наразі.

Тетяна Ковальчук, Агробізнес Сьогодні