Всеукраїнський конгрес фермерів у партнерстві з міжнародною гуманітарною організацією MERCY CORPS провів черговий вебінар у межах програми підтримки аграріїв. Цього разу експертка з фінансового та бухгалтерського консалтингу Ірина Зубрицька розповіла про основи роботи з податком на додану вартість для тих, хто планує стати або нещодавно став платником ПДВ, – про це інформує AGRONEWS.UA.
Вебінар викликав значний інтерес серед фермерської спільноти, оскільки питання ПДВ стає дедалі актуальнішим для аграрного бізнесу. Багато покупців сільськогосподарської продукції почали вимагати від постачальників оформлення податкових накладних для отримання вхідного ПДВ, що змушує фермерів переглядати свої підходи до оподаткування.
Експертка підкреслила, що перехід на ПДВ – це не просто формальна процедура, а стратегічне рішення, яке може як відкрити нові можливості для бізнесу, так і створити додаткові адміністративні та фінансові виклики при неправильному підході.
Податок на додану вартість передбачає два види реєстрації: обов’язкову та добровільну. Розуміння різниці між цими типами є критично важливим для планування податкової стратегії фермерського господарства.
🔷Обов’язкова реєстрація стосується платників загальної системи оподаткування та платників єдиного податку четвертої групи. Коли обсяг постачання протягом останніх 12 місяців перевищує 1 млн грн, підприємець зобов’язаний зареєструватися платником ПДВ до 10 числа наступного місяця. Важливо розуміти, що ці 12 місяців обраховуються не календарно, а наростаючим підсумком – тобто це може бути період з будь-якого місяця по той самий місяць наступного року.
“Самому платнику потрібно слідкувати за цими обсягами. Ніхто заздалегідь про це повідомляти не буде”, — застерігає експертка.
Пропуск строків реєстрації тягне за собою штрафні санкції, а з наступного місяця податкове зобов’язання все одно буде нараховано, але вже без права на податковий кредит з вхідного ПДВ.
🔷Добровільна реєстрація стає дедалі популярнішою серед фермерів через зростаючий попит з боку покупців агропродукції. Все більше компаній хочуть отримати вхідний ПДВ при придбанні товарів у фермерів, що робить такі господарства більш привабливими партнерами. Тому багато платників єдиного податку третьої групи розглядають можливість переходу з 5% на 3% плюс ПДВ, а також ті, хто не досягнув обов’язкового ліміту в 1 млн грн.
Для добровільної реєстрації заяву потрібно подати не пізніше ніж за 10 календарних днів до першого числа місяця, з якого планується стати платником ПДВ. Експертка рекомендує не розривати місяць та планувати реєстрацію завчасно, оскільки при запізненні доведеться чекати ще один повний місяць до початку роботи як платник ПДВ.
Ключовою особливістю ПДВ є те, що всі операції відбуваються виключно в електронному форматі через систему електронного адміністрування (СЕА ПДВ). На відміну від інших податків, де ще залишилася можливість паперового документообігу, ПДВ повністю перейшов на цифрові рейки.
Система побудована на принципі попереднього резервування коштів, що кардинально відрізняє її від класичного підходу до сплати податків. Щоб зареєструвати податкову накладну, платник повинен мати достатній реєстраційний ліміт. Якщо його немає, потрібно поповнити спеціальний рахунок у СЕА ПДВ реальними грошима. Держава не хоче чекати до кінця місяця на отримання податкових надходжень — вона вимагає їх резервування на момент здійснення операції.
Простий приклад допоможе зрозуміти логіку системи: виробник дошок продає їх за 120 грн (100 грн + 20 грн ПДВ). Щоб зареєструвати податкову накладну, йому потрібно мати на рахунку 20 грн. Якщо покупець цих дошок виготовляє з них стілець вартістю 180 грн (150 грн + 30 грн ПДВ), то для реєстрації своєї накладної йому потрібно доплатити лише 10 грн, оскільки 20 грн податкового кредиту він уже отримав від постачальника дошок.
Важливо розуміти різницю між реєстраційним лімітом та залишком коштів на рахунку в СЕА ПДВ.
Реєстраційний ліміт – це своєрідний калькулятор, який формується за складною формулою і ведеться наростаючим підсумком від початку реєстрації платником ПДВ. Поповнення рахунку з особистих коштів або через треті особи збільшує залишок грошей, але не впливає на реєстраційний ліміт, що може створити серйозні проблеми при спробі зареєструвати накладні.
Податкове зобов’язання з ПДВ виникає за правилом першої події: або при відвантаженні товару, або при отриманні авансу. Це принципово відрізняється від правил бухгалтерського обліку і може створювати плутанину для початківців.
Момент виникнення зобов’язання для ПДВ часто не співпадає з моментом визнання доходу в обліку. Для податку на додану вартість ключовим є фізичний момент передачі товару або отримання оплати, а не перехід права власності чи інші юридичні нюанси. Тому фермерам потрібно уважно відстежувати обидві події та оподатковувати ту, що відбулася раніше.
Для самоперевірки експертка рекомендує використовувати просту формулу: все відвантаження за місяць плюс залишок авансів на початок місяця мінус залишок авансів на кінець місяця. Такий підрахунок допоможе перевірити правильність визначення податкового зобов’язання і уникнути помилок у декларації.
Сільгоспвиробники мають певні пільги при застосуванні ставок ПДВ, які відрізняють їх від інших галузей економіки. Вони можуть використовувати пільгову ставку 14% для певних видів продукції згідно з кодами УКТЗЕД, що робить їхню продукцію більш конкурентною на ринку.
Загальна ставка ПДВ становить 20%, а експорт оподатковується за нульовою ставкою. Важливо розрізняти нульову ставку та неоподатковувані операції, оскільки це має принципове значення для права на податковий кредит. Нульова ставка – це все ж таки оподаткована операція, що дає право на податковий кредит при закупівлі товарів та послуг для експортної діяльності.
Неоподатковувані операції, навпаки, такого права не надають, що може призвести до необхідності компенсувати отриманий податковий кредит через механізм компенсаційних зобов’язань. Це особливо важливо розуміти при плануванні структури бізнесу та виборі номенклатури продукції.
Держава ретельно контролює, щоб вироблену продукцію не продавали занадто дешево, особливо коли мова йде про самостійно вирощену сільськогосподарську продукцію. Згідно з нормою 188.1 Податкового кодексу, база оподаткування не може бути меншою за звичайні ціни на аналогічну продукцію.
Це правило спрямоване на запобігання зловживанням, коли платники намагаються продати продукцію за заниженими цінами родичам або афілійованим особам, щоб уникнути сплати ПДВ. Податківці при перевірках будуть порівнювати ціни реалізації з ринковими котируваннями, даними тендерних майданчиків та біржових торгів.
«Краще залишати принтскріни біржових цін на дату продажу своєї продукції», – радить експертка, оскільки через кілька років отримати архівну інформацію може бути проблематично або дорого. Також податкова служба буде аналізувати співвідношення між собівартістю продукції та ціною реалізації, щоб переконатися, що весь податковий кредит, використаний при вирощуванні, був компенсований при продажу.
На період воєнного стану в Україні діють більш лояльні терміни для реєстрації податкових накладних порівняно з мирним часом. Накладні, складені з 1 по 15 число, повинні реєструватися до 5 числа наступного місяця, а накладні, складені з 16 по останнє число — до 18 числа наступного місяця.
У мирний час терміни були значно жорсткішими: накладні першої половини місяця потрібно було реєструвати до останнього дня того ж місяця, а другої половини – до 15 числа наступного місяця. Тимчасове пом’якшення правил допомагає бізнесу адаптуватися до складних умов воєнного часу.
Невчасна реєстрація створює суму перевищення, яка зменшує реєстраційний ліміт і значно ускладнює подальшу роботу. Крім того, це створює проблеми для покупців, оскільки вони зможуть використати податковий кредит тільки після фактичної реєстрації накладної, що може відбутися в наступному звітному періоді.
При отриманні авансу від покупця фермер зобов’язаний одразу скласти податкову накладну, навіть якщо точні параметри майбутньої поставки ще не визначені. У такій накладній можна вказати приблизну номенклатуру, ціну та кількість товару, що відповідає профілю діяльності господарства.
Після фактичного відвантаження товару обов’язково складається розрахунок коригування, щоб привести податкову накладну у точну відповідність із товарною документацією. Номенклатура в податковій накладній не може кардинально відрізнятися від того, що фактично поставляється – якщо фермер займається вирощуванням зернових, він не може в авансовій накладній вказати молочну продукцію.
Розрахунок коригування дозволяє змінювати ціну, кількість, найменування товару та інші параметри, але він має бути складений датою фактичного відвантаження. Це забезпечує прозорість операцій та відповідність вимогам податкового законодавства.
Право на податковий кредит – це одна з ключових переваг роботи з ПДВ, але воно реалізується тільки з моменту реєстрації податкової накладної постачальником у системі електронного адміністрування. Якщо накладна не зареєстрована, заблокована або зареєстрована невчасно, покупець не може використати податковий кредит у поточному звітному періоді.
Це створює ланцюгову реакцію у бізнес-процесах: затримка з реєстрацією накладної одним учасником ланцюга постачань може призвести до фінансових проблем у всіх наступних учасників. Тому важливо не тільки самому дотримуватися термінів, але й контролювати своєчасність реєстрації накладних постачальниками.
Не можна ігнорувати включення податкового кредиту в декларацію навіть у випадках, коли це призводить до від’ємного значення ПДВ до сплати. Це право платника, яким обов’язково треба скористатися, оскільки при перевірках податківці зобов’язані нарахувати податкові зобов’язання, але не зобов’язані визнавати кредит, якщо платник сам його не заявив у декларації.
Для аграрного сектора характерне сезонне накопичення від’ємного значення ПДВ, що є абсолютно нормальним явищем і не повинно лякати фермерів. Спочатку витрачаються значні кошти на паливо, насіння, засоби захисту рослин, добрива, що створює великий податковий кредит без відповідного податкового зобов’язання.
Потім, під час збирання та реалізації врожаю, накопичений мінус поступово “з’їдається” за рахунок податкових зобов’язань від продажу продукції. Цей цикл повторюється щороку і є природним для сільськогосподарського виробництва з його ярко вираженою сезонністю.
Від’ємне значення автоматично переноситься з декларації в декларацію до повного використання, не створюючи додаткових проблем для платника. Постійний ПДВ-мінус характерний переважно для експортерів, які мають право подавати заяви про бюджетне відшкодування для повернення надлишку сплаченого податку.
Декларація з ПДВ подається щомісяця до 20 числа наступного місяця для всіх платників цього податку незалежно від їхньої форми оподаткування. Сплата відбувається автоматично з рахунку в СЕА ПДВ за поданою декларацією без необхідності формування окремих платіжних доручень.
При недостатності коштів на рахунку в системі електронного адміністрування створюється заборгованість із штрафними санкціями, про що система може не повідомляти окремо. Тому критично важливо контролювати залишок коштів перед поданням декларації та своєчасно поповнювати рахунок.
Автоматичне списання коштів відбувається протягом декількох днів після подання декларації, тому планувати поповнення рахунку потрібно заздалегідь. Створення червоного сальдо призводить до нарахування пені та може ускладнити подальшу роботу з системою електронного адміністрування.
Декларації з ПДВ виправляються виключно через подання уточнюючих розрахунків, на відміну від інших податків, де можливі різні способи коригування. При виявленні помилок у поданій декларації платник зобов’язаний самостійно подати уточнення із нарахуванням штрафу у розмірі 5% від суми доплати.
Пеня залежить від строків подання уточнення: якщо виправлення відбулося протягом 90 днів після подання первинної декларації, пеня не нараховується. При пізнішому виправленні пеня нараховується відповідно до загальних правил Податкового кодексу.
Штрафи та пені сплачуються на окремий рахунок податкових штрафів та санкцій, а не через СЕА ПДВ. Якщо цього не зробити, самовиправлення вважається некоректним і може не зарахуватися при майбутніх перевірках, що призведе до повторного нарахування санкцій.
✅ Успішна робота з ПДВ вимагає системного підходу та постійної уваги до деталей. Обов’язково повідомляйте всіх постачальників про реєстрацію платником ПДВ, оскільки автоматично вони про це знати не будуть. Без правильного зазначення реквізитів у податкових накладних ви не зможете отримати податковий кредит.
✅ Враховуйте сезонність сільськогосподарського виробництва при виборі дати реєстрації платником ПДВ. Краще реєструватися після завершення сезонних польових робіт та перед початком наступного сезону, коли ще не понесені значні витрати на придбання товарно-матеріальних цінностей.
✅ Постійно контролюйте реєстраційний ліміт та своєчасність реєстрації податкових накладних. Зберігайте докази ринкових цін на дату продажу продукції для захисту при можливих перевірках. Не ігноруйте заблоковані накладні — вони негативно впливають на реєстраційний ліміт і можуть створити серйозні проблеми в майбутньому.
✅ Перехід на ПДВ – серйозне стратегічне рішення, яке потребує глибокого розуміння всіх нюансів і постійного контролю за дотриманням вимог законодавства. При правильному підході це може стати конкурентною перевагою у роботі з покупцями агропродукції та відкрити нові можливості для розвитку бізнесу.
