На Козівщині в мальовничому куточку Галицького краю здавна виділяється село Теофіпілка, яке розташоване при трасі, що веде на Тернопіль. За сільським ставком на східній околиці села розкинулася своєю інфраструктурою потужна тваринницька молочно-товарна ферма ПАП «Агропродсервіс», що є рідкісним явищем на сьогодні при загальному зменшенні поголів’я худоби по Україні.
Невпізнаною вона стала останнім десятиріччям в порівнянні з минулим часом. Теофіпільська тваринницька ферма має свою давню цікаву історію. Заснована на колишньому фільварку польського поміщика Юзефа Мілінського 1948 року при утворенні в селі колгоспу ім. Ворошилова. На перших порах для утримання сільськогосподарських тварин використовувалися фільваркові виробничо-господарські приміщення, а згодом стали будуватися нові. У 1961 році артіль було переведено у систему радгоспів з насінництва. Він став єдиним державним сільськогосподарським підприємством в Козівському районі, діставши назву ім. Мічуріна з наділом 2400 га земельних угідь. Відтоді в господарстві з’явилася можливість розвиватися, здійснювати будівництво виробничих, соціальних об’єктів та сільської інфраструктури. Вже 1963 року вперше серед сіл району у домівках Теофіпілки запалало блакитне паливо.
На 1975-1980 роки на фермі утримувалось поголів’я в межах ВРХ–1400-1500 гол., в тому числі дійного стада 400-450 гол. і 1200-1500 гол. свиней. Підбиваючи підсумки виробничо-господарської діяльності радгоспу того періоду, основне виробництво зернових становило 28-35 ц/га, цукрового буряка 400-450 ц/г і 2500-3000 літрів надою молока за лактацію від корови та вихід 8-12 поросят від основної свиноматки.
Незважаючи на вагому того часу виробничу і матеріально-технічну базу та передову організацію праці і стабільну заробітну плату, підприємство діючи в тодішній відсталій від світу радянській системі, по-суті не змогло в наступні роки досягти вищих виробничих показників і перебувало в застої аж до кінця свого існування 1992 року. Відокремивши від себе бригадне село Вікторівку і провівши розпаювання радгоспної землі, на виробничій базі радгоспу утворилося нове господарство, змінюючи кілька раз свою назву. Обробляючи земельні і освоюючи майнові паї односільчан, наступними роками, як показало життя, ТОВ «Теофіпілка» нагромадивши борги, стало економічно не спроможне самостійно розвиватися та стабільно працювати, і 2008 року влилося як структурний, підрозділ у ПАП «Агропродсервіс».
З того періоду настав новий етап розвитку Теофіпільської молочно-товарної ферми. Останніми роками тут відбулася своєрідна революція у виробничо-господарській діяльності. Порівнюючи з колишньою, невпізнаною стала сьогоднішня ферма. На вигляд це велике тваринницьке містечко—фабрика виробництва молока сучасного передового європейського типу з гарно спланованим дизайном, вся територія упорядкована і вимощена плиткою. Розбудовані тваринницькі приміщення безприв’язного типу утримання тварин, з встановленими вентиляційними і зрошувальними приладами та забезпечені механізованими і автоматизованими виробничими процесами. Накриті вигульні майданчики дозволяють тваринам із ранньої весни до пізньої осені оздоровлюватися і перебувати на дворі. Видалений гній з тваринницьких приміщень сепарується, де рідка фракція попадає в лагуну та біологічно знезаражується, а густу вивозять і складають в кагати для виробництва компостів. Під час заповнення лагуни рідку фракцію за допомогою насосно-дизельної станції перекачування шлангами подають у поле для органічного підживлення ґрунту.
Молочно-товарна ферма у Теофіпілці працює в режимі закритого типу. Сформувалася із телиць і нетелей голштинської породи завезених із Чехії, Словаччини і Угорщини. Нині на фермі, яку очолює досвідчений господарник Теодозій Олійник, утримується 2895 голів великої рогатої худоби, з яких 1577 голів корів, 131 нетель та 1188 голів молодняка. Обслуговують це поголів’я 70 працівників, в тому числі операторів машинного доїння 21 людина. Доять корів три рази на добу в двох молочних залах. Оператори машинного доїння працюють у три зміни, кожна з яких має підмінного, що дає можливість мати вихідний день.
Закрита система поступлення молока із доїльного залу в молочний блок виключає контакт з навколишнім середовищем. Для контролю за якістю молока діє лабораторія, оснащена сучасними приладами, що в електронному режимі визначають всі параметри молока. Цю роботу забезпечує лаборантка Юлія Перцак.
Від дійного стада з ферми щоденно реалізовують понад 50 тонн молока екстракласу, при середньому надою молока 35-40 літрів в день на корову. Торішній показник надою молока за лактацію на корову становив 12 тисяч літрів і вище, а від рекордсменок понад 15 тисяч літрів. Аби одержувати таку високу молочну продуктивність тварин, тут щорічно нагромаджують півторарічний запас якісних кормів. Кормовий двір заповнений силосними, сінажними траншеями, упакованим корнажем ( здрібнена кукурудза з добавкою біологічного консерванту), тюками соломи і сіна. Комбікорм на ферму поступає з Настасівського комбікормового заводу, що належить компанії «Агропродсервіс». Для годівлі тварин солома подрібнюється на січку, а сіно згодовується у натуральному вигляді. Поживність раціону для дійних корів складає 14 кормових одиниць, а комбікорму згодовується не менше 8 кілограмів. Контроль за кормами забезпечує комірник Тетяна Полиняк.
Селекційно-племінну роботу на фермі проводить головна технологиня Ольга Пасемко, зоотехнік Уляна Сапків і обліковець Надія Барна. Особливу увагу спеціалісти звертають на сухостійний період утримання корів та нетелей, підготовку їх до розтелу у родильному відділенні та вирощування молодняка худоби зі самого раннього віку. Для годівлі новонароджених телят застосовують «кормомами (спеціальний прилад напувалка), з яких телята постійно споживають теплу збагачену молочно-кормову суміш згідно норми. Весь молодняк відповідно вікових і вагових категорій утримується групами з визначеними до їх потреби раціонами годівлі. З одержаного молодняка теличок, половини з них направляється на Великоходачківську ферму для вирощування нетелей, а інша половина залишається в себе на фермі для ремонту дійного стада. Бички відправляються до Купчинецького господарства на дорощування та відгодівлю. Названі ферми також є виробничими підрозділами компанії «Агропродсервіс». Штучне осіменіння корів і телиць проводить фахівець Андрій Марків спермою, що завозиться з-закордону.
Епізоотичне благополуччя стада забезпечують спеціалісти служби ветеринарної медицини Юрій Олійник, Олег Савіцький, Андрій Кіндрацький, Євген Наконечний, Петро Гетьман і Ольга Гетьман.
На фермі чітка організація праці. Всі виробничі структури злагоджено виконують свої функції. Для працівників і спеціалістів створені необхідні побутові і виробничі умови, а також прання робочого одягу. Все це стимулює сумлінно виконувати роботу і одержувати достойну зарплату. Тож завдяки роботі таких ферм, компанія «Агропродсервіс» серед лідерів в Україні з валового виробництва молока.
Від побаченого на фермі я залишився приємно вражений тим, що на фоні негативних тенденцій у тваринництві, коли по Україні загалом щорічно катастрофічно зменшується поголів’я великої рогатої худоби, то у господарствах компанії «Агропродсервіс» воно зростає і розвивається. Лише на Козівщині чотири ферми уже на повну потужність динамічно розвивають м’ясо-молочне скотарство.
Якщо в Україні у такому державному напрямку буде спрямована робота тваринницької галузі як в компанії «Агропродсервіс», то населення буде з молоком і м’ясом, поле з органічними добривами, виробник – із коштами, а люди з роботою.
Іван ДУФЕНЮК
