Ставлення до вирощування топінамбуру в Україні неоднозначне. Ця культура розглядається в кращому випадку як рослина для дачників або дуже нішевий овоч для прихильників здорового харчування. Багато хто взагалі сприймає рослину, як бур’ян. Але насправді топінамбур має потенціал стати хорошою не лише харчовою, а й кормовою, біоенергетичною та технічною культурою. Розповів на одній з дискусій під час конференції Re:Farm! Сергій Кошарук, засновник СФГ «Дворище» у Волинській області. Ми публікуємо тут тези з його розповіді про незвичну в промисловому виробництві культуру топінамбур. Інформує KURKUL.
Напрямки застосування топінамбуру
За словами Сергія Кошарука, топінамбур здатен загалом підвищити ефективність господарства, заповнюючи прогалини у використанні техніки, персоналу, ресурсів протягом року. Адже більшість традиційних культур на полі вимагають проведення основних робіт приблизно в один час, тоді як топінамбур потребує уваги якраз в час вимушених простоїв техніки та людей. Але це лише одна із переваг його вирощування.
«Чому саме я займаюсь популяризацією культури, бо вважаю, що це перспективно і чому ж ні, якщо є стільки переваг. Якщо коротко, то ми можемо з верхньої частини мати чудовий корм для рогатої худоби, свиней, кроликів. Це також може бути компост, добриво, а в сухому вигляді – паливо. І ми зараз на етапі створення біоенергетичного кооперативу. З нижньої частини ми можемо отримувати порошок, сироп. Коренеплоди топінамбуру можна смажити, пекти, варити, їсти сирими в салатах. Це надзвичайно корисно для здоров’я. Ми конкуруємо з картоплею. Можна використовувати, для переробки на біопальне, тому що вихід спирту досить високий. Тому виникає питання, чому ми дотепер не повернулися до цієї усім відомої культури», – говорить Сергій Кошарук.
Маржинальність вирощування топінамбуру
За словами аграрія, різна продукція з топінамбуру має різний попит та ринки, тому маржинальність залежатиме від того, наскільки вам вдасться налагодити реалізацію різних частин рослини.
«Легко можна продати для палива верхню частину стебла взимку. І цього достатньо щоб окупити витрати. А продати нижню частину або налагодити реалізацію бульб вже важче, бо ринок не сформований, немає конкретного ринку. Умовно, тут все, що вдасться заробити, йде в прибуток. Тому поки що важко сказати скільки складає маржинальність вирощування. Ми ставимо у бізнес-план, плановий рівень у $300/га», – пояснює Сергій Кошарук.
Значення маркетингу при збуті продукції
Фермер відзначає надзвичайно важливу роль дизайнерів продуктів та маркетологів у продажу нішевої продукції. Тому що нішеву культуру мало виростити й отримати сировину. Знайти клієнтів дійсно важко, тому потрібно продумати шляхи та можливості подальшої кооперації або самому просувати продукцію, створювати її переробку, представляти продукт клієнтам.
«Що стосується топінамбуру, то все здається досить просто, бо є користь для здоров’я, високий вміст інуліну, він практично корисний будь-кому, хто має цукровий діабет і, здається, що майже кожен мав би бути зацікавлений у цьому. Тому база споживачів начебто велика, але представити цей продукт — велика задача саме дизайнерів і маркетологів. Вона потребує кооперації. Якщо скласти разом фермерську частину, переробку створеної продукції та її продаж, тоді й справді можна мати продукт і думати про стабільний сталий розвиток», – говорить Сергій Кошарук.
За його словами, у бізнес-плані господарства початково закладали на маркетинг 20% витрат. Але план передбачав розширення площі під топінамбуром, тобто 80% врожаю в перші роки буде використовуватись на насіння, а 20% вже на створення готової продукції.
«Основну собівартість, як я вже казав, ми покриваємо коштом верхньої частини, як біопалива. Це досить легко продати й ми намагаємось співпрацювати з тими громадами, на чиїх землях вирощуємо топінамбур. Стосовно ринку збуту. Збути верхню частину легко, нижню важко. Я дивлюсь також хто пропонує з топінамбура різні продукти. Ми якось зустрілись на одному заході з Євгеном Клопотенком, і він каже, що не має постійного ринку. Дуже складно замовляти купувати топінамбур. І ми запропонували що будемо надійними постачальниками, відповідно дали сертифікат якості. І сьогодні якщо в ресторанах Клопотенка ви замовите страву з топінамбуру, то це, швидше за все, буде з нашого поля», – розповідає аграрій.
Про переробку топінамбуру та кооперацію
Після співпраці з відомим кухарем, до Сергія Кошарука звернулись представники відомої торговельної мережі, яка спеціалізується на продуктах для здорового харчування, з питанням щодо можливості регулярного постачання продукції. Але оскільки господарство ще тільки розвивається і вихід до торговельних мереж був запланований лише у 2023 році, то фермер був змушений відмовитись від пропозиції, оскільки розумів, що не зможе гарантувати регулярне постачання того об’єму, який був потрібен.
«Іншими словами, щодо топінамбуру тут історія така, що немає конкурентного ринку, а радше є завдання створювати ринок. І ми розуміємо, що щоби вийти на промисловий рівень потрібно щоб більше площ було засаджено топінамбуром. Оскільки його можна по різному використовувати, то немає як такої конкуренції. А навпаки, якщо навіть хтось інший буде цим займатися, то це добре, бо швидше можна вийти на площі десь 600 га приблизно в одному регіоні що дозволить завантажити завод з переробки», – ділиться планами Сергій Кошарук.
Будівництво заводу, на думку фермера, створить новий запит для ринку та дозволить переробляти сировину на різні види продукції. Це може бути корм, сироп, чипси та інші готові товари.
«У мене товариш у Великобританії чекає на постачання чаю з квітки топінамбуру. Тому я намагаюся поширити цю інформацію. Якщо хто зацікавиться, я можу передати наш досвід і допомогти налаштувати бізнес», – пояснює фермер.
Топінамбур, фото 06.10. 2024 р. на межі Тернопілля і Львівщини
За його словами, почати вирощувати топінамбур можна і з маленьких площ, щоб спробувати. Але і для великих підприємств топінамбур може бути біопаливом для сушарки. А для когось це буде та культура, яка охороняє землю від заліснення і готує до органічного землеробства. Тобто використання насаджень топінамбуру може мати різні варіанти.
«Якщо справу любиш, то все буде добре. Мені здається, що з топінамбуром кожен може себе знайти в цьому ланцюжку від фермерської переробки до різноманітних продуктів. Я б хотів, щоб моя родина була максимально залучена, бо тут різні професії й кожному найдеться місце. Для мене важливо зробити справу, яку мої прапраправнуки будуть далі робити й згадувати. Для того, щоб був успіх, треба об’єднуватися, ринок треба створювати. Це теж виклик для бізнесу. Кажуть, що бізнес і гроші люблять тишу, а тут навпаки треба шуміти і якщо ти будеш сам, то тобі стане тісно у цій ніші», – підсумовує Сергій Кошарук.
Микола СИРОТА, Kurkul.com