Письменниця з Тернопілля Наталя Галицька вирощує спаржу на городі біля родинної хати в селі Глещава Іванівської громади. Посадила її разом з чоловіком три роки тому. Цього року збирають перший урожай, інформує СУСПІЛЬНЕ ТЕРНОПІЛЬ.
Як розповіла жінка, спаржа починає дозрівати залежно від погоди, в основному, після 20 квітня. Сезон триває до 25 червня
- Вибираємо найкращі пагони, які готові до споживання, але залишаємо, щоби корінці укріплювалися і до них був доступ повітря. Бур’яни висапуємо, спаржу обробляємо вручну. Зрізаємо спаржу під кутом і бажано в землі. Її висота повинна бути 20-25 сантиметрів, не вище. Тому що потім знизу вона дерев’яніє і не має відповідного смаку. А зараз, коли свіженька, для приготування легко можна забрати шкірочку. Пагони соковиті, як молоденький горошок, – ділиться досвідом вирощування культури господиня.
Спаржу збирають щодня.
- Збираємо в 5-ій годині ранку, бажано чимшвидше, поки ще сонце не зійшло. Щодня є до 10 кілограмів, але, думаю, вона буде давати більше, тому що ще молоденька, – стверджує Наталя Галицька.
Ця рослина на одному місці росте 25-30 років.
- У нас урожай перший рік. Ми ще свій досвід будемо вдосконалювати, щоб зрозуміти, як вона буде рости і який урожай буде давати. Поливу поки що не потребує. Ця земля відпочивала кілька років. Перед тим, як садити, тут нічого не росло. Поки що нічим не удобрюємо, обробляємо вручну, сапою, – розповіла жінка.
Смакові якості і сам урожай сильно залежить від ґрунту, саме від чорнозему. Вона не бути рости на суглинку. Розпочинали з чотирьох рядів:
- Вони були перші, експериментальні. Ми гадали, приживеться вона, чи ні. Чекали від осені до наступної весни. А потім зрозуміли, що вона прижилася, бо дала перший гарний урожай. До того було дуже непросто. Цей ґрунт їй підходить, тому посадили на своєму городі 27 сотих. Потім ще сусіди віддали нам город в оренду, і маємо вже два городи. Потім ще два наступні теж, бо людей там нема. Зможемо тепер мати гектар, – згадує Наталія Галицька.
Раніше спаржу садили із купленого насіння. Зараз збирають своє.
- Минулої осені посіяли вже своє насіннячко. Такі маленькі свічечки виросли в нас. Вони стануть більшими. Восени з цієї щіточки, з цих паростків, виростуть інші пагони, які зможемо розсаджувати, – підсумовує розповідь господиня-письменниця.
