У системі лікувально-профілактичних протимаститних заходів, важлива роль відведена періоду сухостою, який найбільш сприятливий для лікування і профілактики маститу. Санація вим’я корів у період сухостою має великі переваги перед лікуванням в період лактації:
– по-перше, немає небезпеки потрапляння антибіотиків у збірне молоко;
− по-друге, немає потреби часто вводити антибіотики, оскільки вони довго зберігаються у вим’ї і проявляють антимікробну дію, а для підвищення ефективності є можливість застосувати препарати пролонгованої дії;
– по-третє, для досягнення оптимальних результатів можна застосовувати великі дози антибіотиків, забезпечуючи їх тривалу дію.
Одним із ефективних способів профілактики маститу є обробка вимені корів пролонгованими антимікробними препаратами на початку сухостою, що дає можливість попередження розвитку інфекцій протягом раннього сухостійного періоду та у післяотельний період.
Нині на ринку препаратів для обробки вимені корів в період сухостою пропонують: альбадри плюс, ампіцилін, Бровамаст-С, дриклоксакель, дримастикель БНН, дуон фоат, едемосан, клоксамікс, клоксатрил, клоксафорт, кодилак, клоксамед ТС, флокса 100ДС, мастисан Б, мастисан Е, мастипен композітум, мастикорт Т, мастипен депо, мастицид 2, мастицид ДС, мастіет форте, Нафпензал ДС, орбенін драй, орбенін екстра, рілексан 200, рілексан 500, синтарпен петард, супермастидол, стапенор петард, тетра-дельта, Орбенін EДC (Pfizer), Клоксерат плюс ДС (Fort dodge animal), Боваклокс ДС екстра, (Норбрук Лаб. Лім.); Мастиквін (Ветпром АД Радомір), та ін.
Терапія із використанням внутрішньоцистернальних препаратів в період сухостою ефективна при інфікуванні вимені стрептококом на 90-93 %, стафілококом 70-80 % та стрептококом із зовнішнього середовища на 70-90 %. Ефективність лікування стафілококових інфекцій під час лактації може становити лише 50 %, а якщо не законсервувати вим’я під час запуску тоді у 10-15 % корів розвиваються нові інфекції.
Ранній запуск дає можливість швидше пролікувати корів у період сухостою антибіотиками, що в свою чергу, збільшує шанси знищити інфекцію. Якщо рівень кількості соматичних клітин у корови збільшився до 300 тис/см3 і вище упродовж лактації, то її слід запустити і провести консервацію вимені раніше, особливо, якщо корова дає лише 13-18 кг молока. У корів, показник кількості соматичних клітин яких на початку лактації занадто високий, потрібно відібрати зразки молока для бактеріологічного дослідження і, якщо виділено S. аureus, тоді дану корову не осіменяють, а вибраковують із стада, адже вона залишаються джерелом інфекції.
Останнім часом стала актуальною терапія для нетелей у період сухостою. В багатьох первісток можна спостерігати нові інфекції як під час отелення, так і на початку лактації. Часто інфекції, збудником яких є S. аureus, переростають у клінічні і повторюються в першу та другу лактацію. У Луїзіані провели дослідження, яке продемонструвало доцільність застосування антибіотиків для обробки вимені нетелей. Під час дослідження був використаний препарат для корів у період сухостою із вмістом пеніциліну та дигідрострептоміцину. Застосовували його у перший, другий та третій триместр тільності для 35 нетелей з чотирьох різних ферм. Незважаючи на те, що поширення інфекції та рівень кількості соматичних клітин зменшився в усіх трьох групах піддослідних тварин, у первісток, яких обробили у другий триместр тільності, було виявлено зниження ураження маститом та кількості соматичних клітин при отеленні.
Профілактика маститу корів у період сухостою спрямована на: створення механічного бар’єру проти проникнення мікробів у молочну залозу, шляхом нанесення плівкоутворюючих засобів та санацією вимені антибактеріальними препаратами, які мають пролонгований ефект. Донедавна введення протимаститних препаратів у період сухостою з профілактичною метою проводилося лише коровам, які перехворіли маститом під час лактації. Нині у країнах Європи все більше господарств проводять введення антибактеріальних препаратів всім коровам у період сухостою.
Тому пошук ефективних, економічно оправданих способів і схем запуску корів для спеціалістів ветеринарної медицини завжди є актуальним.
Нами проведено лікування корів із субклінічним маститом у період сухостою препаратом «Нафпензал ДС». Перед введенням препарату у хворі чвертки вимені шприц-туби підігрівали у теплій воді до температури 37 0С, протирали кінчик шприца і дійки ватним тампоном змоченим 700 спиртом, а після введення робили легкий масаж вимені знизу вверх для рівномірного розподілення препарату у молочній залозі. До введення препаратів і через 10, 14, 21 добу проводили здоювання секрету з хворих чверток вимені з наступною оцінкою його якості, за допомогою реакції з 2,0% розчином мастидину та лабораторними дослідженнями на вміст у ньому соматичних клітин, загальної кількості бактерій та збудників маститу. Клінічні дослідження показали, що на 10 добу відбувалася зміна реакції секрету з 2,0 % розчином мастидину з чотирьох ”хрестів“ до трьох або двох. Секрет вимені набував білого кольору з жовтим відтінком, його консистенція ставала густішою (напіврідкою).
У корів, де збудником маститу були S. aureus, Str. agalactiae і Str. dysgalactiae, після введення препарату «Нафпензал ДС» вже на 10 добу мікробне число секрету зменшилося в 215,0 раза (Р≤0,001), а кількість соматичних клітин в 1,9 раза (Р≤0,01).
На 14 і 21-шу добу після введення препарату реакція секрету з 2 % розчином мастидину була негативною, збільшення кількості соматичних клітин, загальної кількості мікроорганізмів не відмічали, а патогенних бактерій не виділяли. Секрет набував густої клеєподібної консистенції біло-жовтого або жовтого забарвлення.
З розвитком запального процесу у молочній залозі відбулися зміни у співвідношенні соматичних клітин секрету. Значно збільшилась кількість лейкоцитів, за рахунок нейтрофілів, які першими включаються у боротьбу з мікробами.
Через 10 діб після введення препарату у секреті вимені корів кількість нейтрофілів зменшилась у 2,1 раза (Р≤0,001), кількість макрофагів підвищилась у 1,7 раза (Р≤0,01), тобто спостерігається наближення клітинного складу секрету до аналогічного у здорових корів, що свідчить про пригнічення запального процесу у молочній залозі.
Після застосування препарату «Нафпензал ДС» у крові корів вміст дієнових кон’югатів зменшився в 1,4 раза (Р≤0,001), малонового диальдегіду у 1,7 раза (Р≤0,001) на фоні підвищення активності каталази в 1,7 раза (Р≤0,001).
Після застосування препарату «Нафпензал ДС» коровам у період сухостою проводили спостереження за ними протягом одного місяця після родів на наявність маститів.
Нами встановлено, що застосування протимаститного препарату «Нафпензал ДС» коровам у період сухостою для профілактики субклінічних маститів сприяло зменшенню кількості маститів у післяотельний період у 2,9 раза (Р≤0,001).
Ярослав СТРАВСЬКИЙ,
Роман САЧУК
