У селі Клекотина, що на Вінниччині, відродили історичну пам’ятку – млин, якому понад 200 років. Будівлю, що перебувала у занедбаному стані, придбала та відновила родина Кузь. Про це повідомляє СУСПІЛЬНЕ.
Зазначається, що коли подружжя купило млин, споруда була фактично напівзруйнованою: протікав дах, гнили підлоги, механізми не працювали. Сьогодні тут запрацювало крафтове виробництво «Сивий млин 1825», де зерно мелють на кам’яних жорнах за давньою технологією.
«По суті, ми придбали саме приміщення в частково зруйнованому стані. Тут були частини механізмів, але, на жаль, не всі. Збереглися кам’яні жорна та частина тогочасних дерев’яних конструкцій. Усе інше – підлогу, дах – потрібно було відновлювати. Наразі це жорновий млин, відтворений за давніми традиціями», – розповів власник крафтового виробництва борошна Микола Кузь.
За словами чоловіка, помел зерна здійснюється за допомогою кам’яних жорен. Після перемелювання борошно потрапляє до просіювача, де воно розділяється на гатунки: вищий, перший, другий і висівку.
Архівні документи свідчать, що перші млини на річці Мурафа у Клекотині почали працювати ще у 1799 році. Один із них і став основою сучасного відродженого виробництва.
Відновлений млин працює на жорнах, які обертаються повільніше, ніж сучасні механізовані млини. За словами Олени Кузь, такий спосіб помолу дозволяє зерну не перегріватися і зберігати природну структуру.
«Наше борошно з жорнового помелу містить багато вітамінів, білків, жирів та заліза, що є дуже корисним для організму. Воно відрізняється від продукції іншого способу помелу. За день ми можемо перемолоти до 200 кілограмів борошна», – пояснила Олена Кузь.
Особливу увагу подружжя приділяє пошуку якісного зерна.
«Ми закуповуємо пшеницю у місцевих аграріїв, адже після кількох аналізів з’ясували: не всі сорти підходять для нашого борошна. У зерні має бути високий вміст білка та клейковини. Це був складний процес: купували зерно, здавали на аналізи, отримували незадовільні результати й продовжували пошуки. Найважче для нас було показати людям цінність цього борошна, розповісти про традиції та довести, чому воно найкраще, якісне й потрібне для організму», – розповіла жінка.
Нині «Сивий млин 1825» працює у форматі міні-виробництва. Продукцію вже замовляють пекарні, які спеціалізуються на хлібі на заквасках. Родина також працює над створенням власної пекарні, щоб пропонувати покупцям не лише борошно, а й готовий хліб за давніми українськими рецептами.
