Комплексний підхід забезпечує ефективне управління тепловим стресом у птиці в спекотний літній сезон.
Наприклад, температура тіла несучок становить близько 40 °C, а їхня оптимальна продуктивність зазвичай спостерігається при температурі навколишнього середовища 19 - 22 °C. Коли ж температура сягає позначки вище 27 °C птиця переживає тепловий стрес. А за температури вище 32 °C серйозних наслідків теплового стресу для стада не уникнути, оскільки птахи втрачають здатність терморегуляції.1
СКІЛЬКИ ПТАХОФЕРМА «ПЛАТИТЬ» ЗА ТЕПЛО?
Шкідливі наслідки теплового стресу годі й перерахувати! Їх дуже багато: від зниження апетиту та споживання корму до падіння приростів, показників несучості, погіршення якості яєчної шкаралупи через зниження поглинання кальцію, а також збільшення коефіцієнта конверсії корму до 25%!
Наведемо для прикладу підрахунки, зроблені на птахівничому підприємстві, яке вирощувало птицю впродовж 5-ти тижнів в умовах теплового стресу (t° = 35°С) у порівнянні із птицею, яка вирощувалася у термонейтральних умовах:
ü Середня маса тіла птиці на 300 г менше (-19%);
ü Менша яйценоскість -36%;
ü Менша маса яєць -16%;
ü Гірша якість шкаралупи до -30%.*
СТРЕС – ЦЕ КОЛИ НЕ ПРОСТО СПЕКОТНО
Немає росту. Спека і птиця не хоче їсти, більше п’є. Однак, давайте поглянемо трохи вглиб. Прагнучи знизити температуру тіла та зберегти термонейтральність, нейроендокринна система птиці «мобілізує гормони» щитовидної залози Т3 і Т4. Однак первинні функції цих гормонів полягають у регулюванні синтезу білка для росту бройлерів. Отже, такий необхідний інструмент в організмі використовується не на будову м’язів, а на терморегуляцію.
Страждає кишечник. Кровотік птиці частково перенаправляється від центру тіла до периферії, тому у внутрішніх органах кровотік зменшується. Відтак зменшення кровопостачання відображається на функціонуванні, зокрема кишечника: зменшується засвоюваність поживних речовин, збільшується проникність кишечника, тим самим створюється підгрунтя для розвитку патогенних бактерій, таких як E.coli та Clostridium perfringens.
Знижується імунітет. Як і при будь-якому стресі за високих температур відбувається посилене виділення кортикостерону, що призводить до негативного впливу, перш за все, на імунну систему: різко підвищується сприйнятливість птиці до інфекцій, а разом з тим знижується продуктивність.
Мал.1 Вплив температури на фізіологічний статус птиці
ЯК ОБМЕЖИТИ ДОСТУП СТРЕСУ ДО ГАМАНЦЯ ПТАХІВНИКА
Протягом року високі температури або ж раптові перепади температур повинні бути об’єктом уваги для тваринництва. Вплив спеки відчутний для птахівників з усієї України, однак може бути більш тривалішим та значним в окремих регіонах. Сучасні досягнення годівлі пропонують різні рішення для зменшення впливу теплового стресу на прибутковість ферми, однак їхня дієвість варіюється.
ФІДСТІМ – впорається із негативними наслідками теплового стресу, забезпечить стимулюючий вплив на захисні реакції організму та підвищить адаптаційний потенціал птиці.
Це комплексний продукт із запатентованим складом, створений на основі рослинних екстрактів Scutellaria baicellansis, куркуми, високоочищених мінеральних солей для протидії тепловому стресу та збереження прибутку птахоферми.
Фітогенні та мінеральні компоненти, що входять до складу ФІДСТІМ ефективно допомагають адаптуватися до теплового стресу, впливаючи відразу на декілька ланок:
1) посилення вироблення травних соків та ендогенних ферментів – краще перетравлення корму та засвоєння поживних речовин,
2) зменшення вироблення та виділення в кров гормонів стресу: кортикостероїдів (головним чином кортизолу) і катехоламінів (адреналін, норадреналін, дофамін тощо), до птиці повертається апетит, налагоджується гормональний баланс (ФСГ та ЛГ) - покращується несучість та якість яйця;
3) стимулювання вироблення організмом антиоксидантів, котрі виробляються під впливом теплового стресу, а відтак посилюється імунітет та опірність захворюванням,
4) зменшення вироблення тепла тілом та сприяння комфорту тварин,
5) флавоноїди чинять гепатопротекторну дію, а також сприяють покращенню цілісності кишечника.
Використання ФІДСТІМ на бройлерах під час хронічного теплового стресу у дозі 1 кг на 1 тонну корму дозволило покращити метаболізм та життєздатність стада, що відобразилося на кращих щоденних приростах, підвищенні засвоюваності корму, про що свідчить показник конверсії, а також збереженості:
Мал.2. Ефективність використання ФІДСТІМ на бройлерах
І нарешті, нещодавні дослідження продемонстрували силу ФІДСТІМ у стимулюванні яйценоскості курей, підвищивши показник на 4,1%:
Мал.3. Ефективність використання ФІДСТІМ на несучках
Результати десятків проведених досліджень у всьому світі дозволяють переконатися у тому, що унікальний склад ФІДСТІМ здатен знижувати температуру тіла птиці, регулювати секрецію гормонів щитовидної залози та кортикостерону, захищати клітини кишечника та печінки, покращувати продуктивність птиці при різних рівнях теплового стресу.
Джерела:
* - Roberto Montanhini Neto. Heat stress: Implications of hyperthermia and physiology of layer hens. Poultry World. 10-01-2024
Віталій РЯЖЕВ,
начальник відділу птахівництва ТОВ «ТЕКРО»
