СГ ТОВ «Ласковецький бровар» офіційно утворилося 23 лютого 2000 року. Починалося з невеликого клаптика землі, а зараз обробляє понад дві тисячі гектарів. Коротку історію господарства розповів керівник Іван Грошко.
— Тоді, коли ми тільки починали, мали 570 гектарів землі, – каже він. – Згодом поступово приєднувалися люди з Бучацького району — села Пушкарі (330 га), а також з Теребовлянського — Вербівці (180 га), Дарахів (350 га), Буданів (900 га). Так ми й дійшли до того, що нині маємо 2 300 гектарів.
Наразі агропідприємство має сучасний технічний парк, повністю оснащений іноземною технікою: 4 трактори «John Deere», 2 — «Case», вантажівки «DAF» і «Volvo», 3 — «МТЗ», 2 зерносушарки та зерноочисні машини.
У товаристві працює 30 людей, десятеро з яких мають бронь і можуть залишатися на своїх робочих місцях.
— Богу дякувати, що держава і Президент, попри такий важкий період, дають можливість бронювання, — додає власник.
– Які зміни відбулися в агропідприємстві від початку повномасштабного вторгнення?
– У перші два роки війни нам треба було просто вижити. Тоді ми не могли думати про розвиток. Ціна на пшеницю, ячмінь, кукурудзу була така, що навіть не покривала тих затрат, які ми несли. Але ми старалися вийти з ситуації тим, що сіяли ранні гібриди сої і кукурудзи. Вони швидше достигали, тому на них йшли менші затрати, а саме на осушку. У 2022 році сіяли без міндобрив, бо не знали як воно буде і не хотіли залазити в борги. Ціни на світло, паливо та мінеральні добрива для підприємств суттєво зросли. У перший рік війни ціни обвалилися на всі культури, і продати не було де, адже Чорне море було закрите. Своїми машинами ми не вивозили, бо не було такої потужності, а старалися продати навіть дешевше. Питання логістики і ціни було вирішене вже у 2024 році. Ще хочу додати, що великим плюсом з боку держави є те, що почали працювати спиртзаводи, які теж вирішили питання логістики, адже практично вся кукурудза йде туди. Тому наразі проблеми з логістикою нема, вона була тимчасово обрізана у 2022 році, але дякуючи ЗСУ, вона вирішена. Зараз продати зерно з України нема ніякої складності та й ціни дуже добрі.
– Які культури переважають у вас цього року?
– Ми ніколи не ризикуємо сіяти лише одну культуру. Змінюємо, стараємося робити так, щоб вижити. Зараз у нас посіяно 550 га пшениці, 590 га ріпаку, 150 га ячменю, 500 га сої, 400га соняшнику, 500 га кукурудзи.
– Цьогоріч зима була аномально теплою. Це якось вплинуло на посівну?
– Абсолютно не вплинуло, волога є, все, що ми посіяли – посходило, можливо з якоюсь затримкою, але є. Морози били вже на весні, та все ж культури після них вийшли добре.
– Чи долучається «Ласковецький Бровар» до підтримки ЗСУ та місцевої громади?
– Ми дуже багато допомагаємо школам, церквам, зокрема у селах Ласківці, Пушкарі, Дарахів, Буданів, Вербівці, також підтримуємо монастирі. Дуже тішуся, що й син починає розуміти, що треба давати, і теж вже задіяний у цьому. А відносно війни, то є святе, бо розуміємо, – якщо ворог піде далі, то не буде нас. Для потреб ЗСУ ми вже передали 8 машин і готуємо ще одну. Також переводимо гроші тим, хто звертається до нас, допомагаємо багатьом волонтерським організаціям, деяким ще з 2014 року. Стараємось завжди передавати великодні кошики та різдвяні подарунки нашим захисникам-односельчанам та їхнім сім'ям. Діана СИВАК
