01.11.2024
$
41.22
€
44.85
Dublin
12.8
°С
Урожай гарбузів цього року був сприятливим через стабільні погодні умови в основних регіонах вирощування – на Закарпатті, у західних та південних регіонах України. Прибуток від продажу насіння можуть отримати навіть невеликі господарства, попит і ціни стабільні, а продукцію можна реалізовувати поштою. Інформує UkrAgroConsult.
«Порівняно з попередніми роками обсяг вирощування гарбуза в 2024 році збільшується через зростання тренду здорового харчування, що включає страви з гарбуза та гарбузове насіння. Спостерігається активний попит на гарбузове насіння, що використовується як корисний перекус, інгредієнт у кулінарії або ж переробляється на олію», – розповіла AgroPortal.ua керівник відділу маркетингу оптового ринку сільськогосподарської продукції «Шувар» м. Львів Тетяна Попович.
Про зростання інтересу до вирощування гарбузів свідчить і збільшення попиту на насіння, продовжує професор кафедри генетики, селекції і насінництва сільськогосподарських культур Білоцерківського національного аграрного університету Зеновій Сич.
Українські фермери вирощують переважно гарбузи на насіння і реалізують за кордон, де його переробляють на олію, ліки. Столового гарбуза, що йде на соки, пюре та відгодівлю худоби, в країні вирощують лише 10-15% від загального обсягу.
Зеновій Сич, професор кафедри генетики, селекції і насінництва сільгоспкультур Білоцерківського національного аграрного університету
Потрібно чітко знати, які сорти йдуть на переробку, на насіння, а які є суто столовими. Надважлива інформація – які сорти перезапилюються між собою. Є ті, що потребують повної ізоляції від 500 м до 2 км. Тож основна проблема насінництва – це перезапилення сортів. Фермерів найбільше цікавить неперезапилене насіння. Водночас вони не хочуть купувати чистосортне насіння, а вибирають дешевше, що частіше вже перезапилене іншими сортами.
За словами науковця, щоб мати якісний насіннєвий матеріал, варто звертатися до дослідних станцій або ж фермерів, у яких є ліцензія на вирощування насіння культури. Вітчизняним центром насінництва гарбуза є Дніпропетровська дослідна станція Інституту овочівництва і баштанництва. Цього року вони представили декілька сортів.
Гарбузи на насіння збирають механізовано за допомогою комбайнів, також потрібні сушарки та лінії для очищення насіння. Для механізованого збору підходять гарбузи звичайні, які ще називають твердокорими, але вони легко перезапилюються з сортами Турка, Болгарка, кабачками, патисонами.
Серед закордонних сортів гарбузів на насіння найбільш цінуються Турка та Болгарка за високу врожайність. Якщо потенціал вітчизняних сортів перебуває у межах 500 кг/га, а вихід насіння – 1,2-1,3%, то закордонні можуть давати 800 кг/га і навіть 1 т/га. Вихід насіння сортів типу Турки та Болгарки складає 1,4-1,5% від маси гарбуза.
Зеновій Сич, професор кафедри генетики, селекції і насінництва сільгоспкультур Білоцерківського національного аграрного університету
Вітчизняні сорти, за винятком сортів Лель і Маслянка, ніколи не створювалися спеціально для насіння, це продовольчі гарбузи та на корм. На перше місце ставилися товщина м’якуша, соковитість, щоб переробляти на соки та пюре, а насіння було побічною продукцією. Тоді як зараз цінується саме насіння.
За його словами, зараз в Україні сіють також голонасінні гарбузи, що не мають оболонки, але й вони дуже швидко перезапилюються.
Раніше гарбузи вирощували переважно в Степу, зараз охоплені північ, захід і зона Лісостепу.
Цьогорічна погода не сприяла високій урожайності культури. На початку травня посіви потрапили під весняні приморозки, відбулося їх зрідження. Потім розпочалася спека, зокрема, на Дніпропетровщині вона тривала ціле літо. Основні негативні фактори, що вплинули на гарбуз, – дуже сухе повітря і стерильний пилок.
«Гарбузи починають запилюватися з 5-6 годин ранку і лише до 10-11. Якщо вже о 8-9 ранку була спека, то пилок стерильний, бджоли не літають, не сидять, через що немає повного запилення. За нашими спостереженнями, вихід насіння за таких умов лише 1-1,1% від маси зібраного врожаю», – говорить професор.
Тож у такі посушливі роки необхідне зрошення, а також високий фон мінерального живлення, бджоли (1-2 вулика на гектар).
Зеновій Сич, професор кафедри генетики, селекції і насінництва сільгоспкультур Білоцерківського національного аграрного університету
Гарбуз – цікава культура, але якщо відділяти насіння вручну, то великого сенсу у вирощуванні немає. Проте це хороша підтримка для людей у віддалених селах, далеких від ринків збуту, адже насіння гарбуза, так само як і часник, можна відсилати поштою, що виручає людей.
Власник ОСГ Сергій Кемінь вирощує гарбуз перший рік і результатами задоволений.
Сергій Кемінь, власник ОСГ
Маю 5 га землі у Вінницькій області. Минулого року, як і більшість попередніх, сіяв кукурудзу. Посуха та війна, високі врожаї кукурудзи в Бразилії вплинули на ціну, що кардинально знизилася. Тож залишив кукурудзу в полі зимувати. Навесні, коли ціна піднялася, здав зерно посередникам, але, за підрахунками, вийшов майже в нуль. Тому вирішив землю віддати в оренду. Собі ж залишив гектар для експериментів із гарбузом, адже фермери з сусіднього села успішно займаються ним уже кілька років.
За словами Сергія Кеміня, досвід цього року показує ту планку рівня прибутку, яка буває в несприятливий рік.
«Сіяли гарбуз сортів Турецький та Болгарка, це олійні сорти, які дають вихід сухого насіння до 1,5 т/га. Під час посіву не вносили добрива, лише у фазі 5 листа застосували захист від хвороб та через 10 днів двічі з інтервалом 7 днів провели листкове підживлення мікроелементами», – зазначає аграрій.
Гарбузи вийшли хоч і невеликого розміру, але насіння багато, продовжує він: «До прикладу, гарбузик, взятий на пробу, мав у діаметрі десь 15 см, у ньому нарахували 320 повноцінних налитих зернят. Зараз збираємо, сушимо, шукаємо дешеві та якісні види палива для сушіння насіння».
Гарбузи на насіння – поки що вільна ніша в Україні, попит на нього стабільний, тому вирощувати культуру у вінницькому господарстві планують і наступного року. Розраховують уже на 5 га, хочуть збудувати сучасну сушарку.
Сергій Кемінь, власник ОСГ
Мріємо про розвиток цієї справи, оскільки на сьогодні гарбуз найменш затратний у вирощуванні. Ціна тримається в межах 90 грн за 1 кг насіння. З реалізацією взагалі немає проблем, прийомні пункти закуповують насіння цілий рік, – говорить Сергій Кемінь. – Середні показники врожайності сортів Турецький і Болгарка – 700 кг сухого насіння. Реалізуючи його за ціною 90 грн/кг, маємо 63 тис. з гектара. На 1 га припадає близько 20 тис. грн витрат, маємо чистого прибутку 43 тис. грн з гектара.
Тому ця культура приваблює все більше людей, фермерів, підприємств. Але коштів на розвиток бракує, особливо в ОСГ.
«Хотілося б, щоб держава трішки звернула увагу на людей, які прагнуть розвивати село та сільське господарство, оскільки одноосібникам важко. Підтримки від держави немає. Техніки, складів – немає. Виходимо зі становища, як можемо», – наголошує аграрій.
На Львівському оптовому ринку «Шувар» нині реалізують різні видів гарбузів. Найпопулярнішим для приготування страв є столовий (мускатний, твердо- і м’якотілий), сорти для переробки використовуються для виробництва олії та насіння. Є також декоративний гарбуз для прикрас, особливо актуальний напередодні Гелловіну.
Гарбузове насіння на ринку «Шувар» доступне в різних обсягах. «Ціна залежить від якості та паковання. Найбільшим попитом користується сушене очищене насіння, насіння для приготування олії та органічне насіння», – прокоментувала Тетяна Попович.
Також на ринку «Шувар» можна знайти сиродавлену гарбузову олію. «Вона є одним із популярних продуктів через свої корисні властивості. Ціна за пляшку такої олії може варіюватися залежно від виробника», – додає вона.
Гарбузи та насіння до «Шувару» постачають як великі агропідприємства, так і малі фермерські господарства. Основним регіоном для столових гарбузів є Закарпаття. Одеська та Херсонська області зосереджені на виробництві гарбузового насіння. Фермери з Волині та Рівненщини часто постачають органічні продукти, зокрема гарбузи та насіння.
«Завдяки розвитку фермерських господарств, які зосереджуються на нішевих продуктах, таких як гарбуз та його похідні, попит і пропозиція на ринку продовжують зростати», – підсумувала Тетяна Попович.
