06.11.2024
$
41.44
€
45.15
Columbus
20.8
°С
Якби 10 років тому в аграрних колах хтось обмовився про сівбу озимої пшениці наприкінці жовтня чи навіть в листопаді, його б як мінімум не зрозуміли. Але вже третій рік поспіль пізня сівба озимих зернових – хоч і не бажана, але прийнятна операція. Інформує SUPERAGRONOM.COM.
Можна посіяти в ранні строки, але на сходи доведеться зачекати.
Як і в 2023-му, цьогоріч посівну озимих зернових відтягнула осіння посуха. В 2022-му поганий жарт зіграли опади, які не дали вчасно зібрати попередник. Спільне у цих випадках одне – аномально теплий жовтень, який залишає право вибору за кожним господарством.
SuperAgronom.com зібрав аргументи фахівців на тему пізньої сівби за останні три роки.
«Особисто я закладав досліди, коли граничні строки сівби були у кінці жовтня і на початку листопада. Тому висівайте сміливо протягом жовтня-листопада і, якщо дозволяє погода, можна навіть протягом грудня, – розповів доктор с.-г. наук Сергій Авраменко.
Він додав, що сіяти озимі зернові протягом всієї осені можна на всій території України, якщо дозволяють погодні умови. При цьому зазначив, що раніше так не робили з двох причин: по-перше через те, що настання холодного періоду відбувалося раніше, а по-друге — в Україні були відсутні сорти з коротким періодом яровизації. З цієї причини зміщення строків сівби на більш пізні загрожувало таким сортам нездатністю сформувати врожай. Сучасні сорти мають короткий період яровизації. Тому навіть якщо рослина зимує в фазі проростків, вона формує відносно нормальний урожай.
Звісно, що урожай за пізнього висіву буде на 10-25% нижчим за оптимальний через слабкий розвиток рослин в осінній період. До того ж, слід врахувати що пшениця пізнього висіву не встигає розкущитися і при цьому не формує вторинної кореневої системи. Рослини більш схильні до вимерзання і за зиму зріджуються, деякі гинуть. Відповідно, пізні посіви втрачають головну перевагу озимих над ярими – вищу продуктивність.
Крім того, на результат будуть більше впливати зволоженість та умови року. А ось щодо різниці між висівом у жовтні та в листопаді немає. Озимі зернові, висіяні після 5 жовтня, сформують +/- однакову врожайність незалежно від того, чи посіяли 15-20 жовтня, чи 15-20 листопада.
Пізні строки сівби пшениці: за та проти від британських аграріїв
У свою чергу прихильники пізнього висіву озимої пшениці з Великої Британії аргументують високим ризиком забур’яненості у разі, якщо висіяти насіння рано у сухий ґрунт. Якщо осіння ґрунтова посуха в регіоні — це типове явище, слід задуматися про відтермінування посівної, кажуть вони. Особливо, якщо посушливій осені передувало посушливе літо, під час якого гербіцидні обробки проти злакових бур’янів не дали бажаного ефекту. Другим аргументом британців став септоріоз, присутність якого у посівах озимих зернових збільшується через відсутність суворих зим. За результатами досліджень, пізня сівба (середня дата – 20 жовтня) збільшує ефективний показник стійкості сортів на 0,6. Таким чином, затримка сівби озимої пшениці на чотири тижні з 22 вересня до 20 жовтня підвищила бал стійкості сорту приблизно на 1,2. Проте, знову ж таки, у переважній частині Великій Британії відсутні суворі зими!
Практикою посівної озимої пшениці в грудні в Україні мало хто може поділитися. Адже сівба за таких умов ускладнюється двома чинниками: високою вологістю ґрунту та його низькою температурою. Лише для проростанням насіння зернових культур потрібна температура ґрунту не нижче 4°С. Затримка появи сходів за таких умов може призвести до недостатньої кількості холодних днів для завершення яровизації і, як наслідок, рослини не перейдуть до генеративних фаз розвитку.
Але в окремих регіонах Польщі, де зими м’якіші та можна розраховувати на оптимальний розподіл опадів, аграрії іноді ризикують і навіть демонструють пристойні врожаї у соцмережах. Хоча місцеві експерти запевняють, що ризикувати не варто.
Головне завдання при пізній сівбі озимої пшениці – отримати дружні сходи, щоб рослини увійшли в зиму в оптимальну фазу розвитку. Але за пізньої сівби осіннього кущення не відбувається. Тому оптимальною фазою входження пшениці в зиму за таких умов є 3-4 продуктивних стебла на рослину, які мають три і більше листочки. Такі стебла в основі мають зародок колоса і високі шанси перезимувати.
Найчастіше рослини пізнього висіву входять в зиму у фазі «шильця» або 2-3 листочків. Попри гірше сформовану кореневу систему та зниження їхньої зимостійкості, такі посіви теж можуть формувати пристойну врожайність.
«За оптимального висіву нам потрібно приблизно 90°C суми добових температур для того, щоб отримати сходи і потім 70°C на формування кожного листочка. Якщо наш посів набирає тільки 90°C, то ми маємо сходи в стані шильця. Вони мають величезні шанси перезимувати, вся енергія росту зберігається в зерні, що дає змогу для старту весняного кущення», – обґрунтував Володимир Мірненко, бренд-менеджер компанії «Пьотінгер Україна».
Він зауважив, що фаза 2-3 листків є найбільш проблемною в озимої пшениці з точки зору перезимівлі та відновлення весняної вегетації, оскільки енергія із зерна вже вичерпана, а вузол кущення ще не сформований (не накопичена енергія у вузлі). Лише при досягненні 440°C середньодобових температур формуються два продуктивних стебла на кожній рослині озимої пшениці. Тобто, перший бічний пагін рослини буде мати 3 листочки. До 440°C коефіцієнт продуктивного кущення буде 1.
«Щоб досягти фази в 3-4 продуктивних стебла потрібно 510-580°C середньодобових температур. Коефіцієнт продуктивного кущення дуже довго від посіву не змінюється, але коли він починає збільшуватися, це відбувається досить швидко. Якщо ми говоримо про жовтневі посіви, до того ж не перший тиждень жовтня, то скоріш за все досягнути продуктивного кущення восени нам не вдасться, а тому нашою ціллю стає, щоб пшениця пішла в зиму в стані шильця або одного листка», – додав він.
Друга фаза за якістю перезимівлі – фаза шильця чи одного листочка. Для досягнення фази шильця чи одного листочка потрібно від сівби набрати 90-160° суми середньодобових температур.
Щоб визначити строк сівби озимої пшениці з метою досягнення фази шильця безпосередньо перед зимівлею, Володимир Мірненко пропонує орієнтуватися на дату припинення вегетації рослин культури, а це період, коли середньодобова температура стає нижчою 4°C. На прикладі господарства, що на Полтавщині, фахівець визначає цю дату на 15 листопада. Від цієї він відраховує назад. Для визначення правильної дати для свого господарства Володимир Мірненко радить скористатися метеоданими району за останні 5 років.
Таким чином, в умовах господарства сівба озимої пшениці має проводитися в межах від 18 до 25 жовтня для досягнення фази шильця/1 листка перед входом у зимівлю. Сівба у більш ранні терміни, наприклад, від 4 до 18 жовтня призведе до того, що посів піде в зимівлю у фазі 2-4 листків, це призведе до втрати ним енергії та ослаблення. Найгірше пшениця зимує в фазі трьох листочків.
У свою чергу фазу кущення можливо досягти, якщо встигнути посіяти культуру до 4 жовтня (в умовах господарства на прикладі). І чим раніша дата (від 4 жовтня), тим менша норма висіву потрібна.
Помилки, які допускаються під час сівби озимих зернових у пізні строки, призводять до відсутності весняного кущення, наголошує Сергій Авраменко.
Глибина загортання насіння озимої пшениці за пізньої сівби, з його досвіду, має бути в межах від 2 до 2,5 см, максимум до 3 см. Надмірна глибина може призвести до затримки весняного кущення, або його взагалі може не відбутися. Сіяти варто лише у фізично стиглий, добре підготований ґрунт без грудок.
Норму висіву при сівбі у пізні строки треба збільшити на 10-15%, але з розрахунку, що максимальна норма для центральних, східних і північних областей не перевищуватиме 6 млн насінин/га. Для південних областей – значно менше. Оскільки чим більша густота рослин, тим гірше відбувається кущення. Тобто, пшениця має піти в зиму з густотою від 4 до 6 млн стебел/га.
Менеджер з розвитку технологій в північно-східному регіоні LNZ Group Сергій Уваров рекомендував збільшувати норму висіву пшениці до 400-450 зерен/м² і сіяти на глибину 3-4 см.
Вносити стартовий азот при цьому немає потреби, адже не буде осіннього кущення. Як виключення, на бідних ґрунтах і суцільних пісках можна дати азотні добрива зі зниженою нормою. Підживлення азотом в суміші з фосфором, калієм та сіркою краще робити по мерзлоталому після відновлення вегетації, щоб посіви добре кущилися та утворювали продуктивні пагони.
Протруювання насіння перед висівом слід проводити мінімально рекомендованою виробником нормою препарату, щоб запобігти фітотоксичності.
Зниження енергії проростання і схожості – критичні проблеми для майбутнього кущення. Відповідно, підбираючи протруйники потрібно такі, які мають мінімальний ретардантний ефект. При цьому ні в якому разі не слід завищувати норму протруйника при сівбі у пізні строки і дотримуватися мінімальних норм внесення.
Втім, із цим погодяться не всі аграрії і тут слід врахувати історію поля попередніх років щодо хвороб, зокрема, сажкових.
Керівник департаменту агротехнологій компанії Ukravit Олександр Мигловець для посівів пізніх строків сівби рекомендував препарат Лайвіт (протіоконазол, 50 г/л + дифеноконазол, 50 г/л + піраклостробін, 25 г/л).
«Протіоконазол у його складі — системна діюча речовина, що володіє захисними, лікувальними та викорінюючими властивостями і контролює хвороби, викликані збудниками із класів Аскоміцети, Базидіоміцети та Дейтероміцети. Вона блокує синтез ергостеролу, що призводить до морфологічних та функціональних змін клітинної стінки у патогенів. Дифеноконазол володіє системною дією і порушує процес диметилювання під час синтезу ергостеролу, необхідного для будівництва клітинних стінок грибів, що призводить до припинення росту міцелію та загибелі патогенів. Піраклостробін – локально-системний фунгіцид із трансламінарними властивостями, який блокує дихання патогена та його здатність виробляти енергію і призводить до порушень важливих біохімічних процесів в організмі, внаслідок чого припиняється проростання спор та ріст росткових трубок», – додав Олександр Мигловець.
За аналізом даних спостережень Укргідрометцентру за останні 20 років, середня дата припинення вегетації озимих культур в Україні припадає на середину листопада, найбільш пізня – кінець грудня. У зв’язку із суттєвим потеплінням зимового періоду досить часто на півдні країни повільна вегетація може тривати майже всю зиму або ж період перезимівлі обмежується кількома тижнями. Враховуючи прогноз погоди на кінець жовтня – початок листопада, ранні строки припинення вегетації в нинішньому році є малоймовірними.
Зі слів фахівців Укргідрометцентру, агрометеорологічні умови другої декади жовтня були в основному сприятливими для укорінення та початкового росту озимих культур. На початку декади середні добові температури повітря були вищими за норму на 5-8°С, в багатьох районах були встановлені нові рекорди середньодобової температури, яка відповідала за нормою другій половині серпня. Надалі показники середньої добової температури були близькими до норми або нижчими від неї.
Опади різної кількості та інтенсивності відмічалися впродовж 1-6 днів по всій території країни. Декадна їх кількість становила в основному від 15 до 55 мм (від 1 до 4 декадних норм). У Запорізькій, Одеській, Вінницькій, Рівненській, Волинській та Закарпатській областях вона була близькою до норми (11-22 мм), в Житомирській, Львівській та Івано-Франківській областях за декаду випало 58-80% норми опадів (11-15 мм). Найменше опадів за декаду відмічалося в Хмельницькій, Тернопільській та Чернівецькій областях – 27-33% норми (4-5 мм). Лише в окремих районах Харківської та Дніпропетровської областей тривала ґрунтова посуха. Упродовж декади у деяких господарствах центральних, південних та східних областей ще тривала сівба озимини. У зв’язку з пізньою появою сходів практично всі посіви через слабкий розвиток знаходяться в зоні ризику. Їхній стан та зимостійкість залежатиме від погодних умов другої половини осені та зими.
Строки сівби безумовно мають значення і прямо пропорційно впливають на врожайність. Однак, якщо вибору не залишається і погодні умови сприяють, пізні строки мають право на життя. Потрібно тільки підлаштувати термін сівби під фазу, в якій буде входити в зиму ваша пшениця, щоб навесні вона мала змогу розкущитися і сформувати врожай.
