Так називали мешканці Самбірщини цей сорт винограду, що ріс винятково на заболоченних полях. До Другої світової війни в околицях Самбора були величезні його плантації і він був одним із основних годувальників цієї території. Сік, вино, ізюм все в Галичині було звідти. Повідомляє на своїй фейсбуксторінці Львівський Мольфар.
Через його особливість рости виключно в болотах доводилось робити спеціальні високі риштування, а ті хто його доглядали користувались спеціальними ходулями-дибами.
На фото Іван та Остап Харабовці, власники одного з таких виноградників на ходулях-дибах. 1936 рік.
Після приходу совітів в 39-му почалась колективізація і поля почали осушувати під зернові. Буквально за два роки всі плантації загинули. Потім війна, занепад. А в повоєнний період на Самбірщині вже було не до винаградарства.
Кажуть, що десь ще позалишались в приватних господарствах невеличкі ділянки, але це все на рівні 3-4 лози.
Продукт який годував Самбірщину століттями канув в лету.
